Польський економічний інститут (PIE) підрахував залежність польського ринку праці та економіки в цілому від українських біженців та мігрантів, оприлюднивши відповідний звіт.

Так, у матеріалі зазначається, що за менш сприятливого сценарію повернення частини українців додому може коштувати Польщі понад півмільйона працівників, що становить серйозний ризик для економічного зростання,

«Ринок краще, ніж очікувалося, пристосувався до напливу біженців, а також їхня продуктивність праці зросла сильніше, ніж передбачалося. Біженці сприяють економічному зростанню як працівники та підприємці через збільшення пропозиції праці, а також як споживачі, підвищуючи попит на польському ринку», – йдеться у звіті PIE.

За даними Deloitte, підготовленого для УВКБ ООН, у 2024 році українці забезпечили приріст польського ВВП на 2,7%, що еквівалентно 98,7 млрд злотих. До 2030 року їхній внесок у формування ВВП Польщі може зрости до 3,2%.

Серед дорослих мігрантів приблизно 40% імовірно залишаться в Польщі навіть після завершення війни, проте більшість не мають чітких планів щодо майбутнього.

«З точки зору ринку праці це означає, що за менш сприятливого сценарію польський ринок може втратити понад 0,5 мільйона працюючих українців», – попереджає PIE.

Переважну більшість цієї групи складають чоловіки, зайняті у будівництві, промисловості та транспорті, а також молоді жінки у сфері послуг, торгівлі, охороні здоров’я, освіті та перекладах.

Українці заснували понад 123 000 компаній у Польщі

Українці також демонструють потужну підприємницьку активність. З 2022 по 2025 рік вони заснували понад 123 000 підприємств у Польщі, включно з 109 100 приватними підприємцями та 14 500 компаніями з українським капіталом.

«Висока кількість самозайнятих осіб зумовлена тим, що ринок праці пропонує мігрантам здебільшого тимчасові або низькооплачувані роботи. Володіння власним бізнесом дозволяє отримати більшу незалежність та краще використовувати наявну кваліфікацію», – пояснює доктор Анна Шиманська, керівниця групи підтримки досліджень Інституту інформаційних технологій.

Більшість українських МСП зосереджені у будівництві, телекомунікаційних та програмних послугах, а також інших видах діяльності. У 2025 році будівництво складало 24% компаній, інші послуги – 14%, телекомунікації та програмування – 13%. Сектор «інші послуги» був найбільш фемінізованим: 78% компаній очолювали українські жінки. Чоловіки переважали у будівництві (95%), транспорті та складі (92%), телекомунікаціях та програмуванні (77%), промисловій переробці (75%).

Станом на кінець 2025 року у Польщі діяло майже 27 000 компаній з українським капіталом. Серед них у 2025 році переважали торгівля (19%), адміністративні та допоміжні послуги (17%) і будівництво (15%).

Глобально польські компанії не відчувають конкуренції від українців

Водночас польські підприємці оцінюють вплив українських компаній на конкуренцію як слабкий.

«Щомісячний індекс бізнес-клімату показує, що польські підприємці не відчувають значного впливу українських компаній на свій бізнес – 17% оцінюють його як слабкий, а 36% – як дуже слабкий. Найбільший потенційний вплив відчувають мікропідприємства та будівельні компанії», – зазначає старший аналітик Александра Вейт-Книжевська.

З 2025 року ЄС продовжив тимчасовий захист для українських біженців до 4 березня 2027 року. Після цього країни ЄС пропонуватимуть українцям дозволи на проживання через працевлаштування, навчання та возз’єднання сімей, а також програми добровільного повернення. Польща залишається другою за кількістю українських біженців у Євросоюзі після Німеччини.

Українці не лише підтримують польський ринок праці, але й суттєво зміцнюють економіку країни через власний бізнес, демонструючи високу професійну активність і підприємливість навіть у складних умовах.

Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про зміни в допомозі українським біженцям, який передбачає перехід від спеціального режиму до загальної системи тимчасового захисту. Закон продовжує легальність перебування осіб, які виїхали з України через війну, а також тих, чиї документи були автоматично подовжені. До 4 березня 2027 року вони зможуть подати заяву на легалізацію перебування.