Події розгортаються у віддаленому північному селищі на острові Карпатія. Головна героїня, Юрі, змалку навчена боятися загадкових істот, відомих як Очи. Однак, коли вона знаходить пораненого дитинча Очи, вона вирішує вирушити у небезпечну подорож, щоб повернути його до родини.

Основні зйомки проходили у Трансильванії, Румунія. Серед ключових локацій:

  • Гори Апусені — місце першої подорожі Юрі;
  • Озеро Балеа — локація зустрічі з істотами Очи;
  • Фегераські гори — драматичні пейзажі для пригодницьких сцен;
  • Трансфегерашанська дорога — шлях, який символізує зростаючий зв’язок між Юрі та Очи;
  • Кіностудія Castel Film Studios — зйомки внутрішніх сцен та спецефектів.

Режисером і сценаристом виступив Ісая Саксон, для якого цей фільм став дебютним у повнометражному кіно.

У фільмі знялися:

  • Гелена Ценгель — Юрі, головна героїня, яка вирушає у подорож, щоб повернути загадкову істоту Очи додому;
  • Віллем Дефо — Максим, наставник Юрі;
  • Емілі Вотсон — Даша, мати Юрі;
  • Фінн Вулфгард — Петро, друг Юрі.

У фільмі Віллем Дефо виконує українську народну пісню «Взяв би я бандуру». Його персонаж, Максим, наспівує цей романс під час подорожі Карпатами, що додає стрічці автентичності та глибшого культурного контексту.

Цей момент уже привернув увагу глядачів, які відзначили, що українська культура органічно вплітається у сюжет. Крім того, у фільмі звучать ще кілька українських композицій, зокрема «Три поради» Ліни Прохорової та «Русалонька» Русі.

Це рішення режисера Ісаї Саксона підкреслює його інтерес до української культури, адже він досліджував традиції Карпат під час роботи над фільмом. Режисер, який відомий своєю роботою над кліпами для Бьорк та Каньє Веста, цього разу взяв на себе роль не тільки творця фільму, але й дослідника українських культурних коренів свого роду, що бере початок з Карпат.

Фільм отримав 82% позитивних рецензій на Rotten Tomatoes, а його середній рейтинг становить 6,8/10. На Metacritic стрічка має 65 балів зі 100, що свідчить про «загалом схвальні» відгуки.

Критики відзначають візуальну складову, використання лялькових ефектів та аніматроніки, а також атмосферу, що нагадує класичні пригодницькі фільми 1980-х років.

Портал Rogerebert.com назвав стрічку «чарівним поверненням до духу фільмів на кшталт «Нескінченна історія» та «Темний кристал»», а Deadline порівняв її з «ковтком свіжого повітря».

Variety відзначає візуальну чарівність фільму та його здатність викликати подив у глядача. The Hollywood Reporter хвалить оригінальність та пригодницький дух стрічки.

The Playlist вважає, що, незважаючи на вражаючі візуальні ефекти, сюжет фільму передбачуваний, а персонажі недостатньо розкриті. Vulture зазначає, що, хоча фільм виглядає реалістично, йому бракує глибини в оповіданні та розвитку персонажів.