Про це повідомляє BBC.

Епіцентром невдоволення став Тегеран, де власники крамниць на базарах та в торгових центрах масово закрили свої заклади, протестуючи проти падіння ріала, який наприкінці грудня 2025 року досяг історичного мінімуму — понад 1,4 мільйона за один долар США.

Хвиля страйків швидко поширилася на найбільші університети столиці та інші великі міста, такі як Ісфахан, Мешхед та Шираз. Окрім економічних гасел, на вулицях дедалі частіше лунає радикальне «смерть диктатору», що свідчить про глибоку кризу довіри до самої системи теократичного правління.

На тлі ескалації президент Ірану Масуд Пезешкіан зустрівся з представниками гільдій та купецтва, пообіцявши «чотири ключові рішення» для полегшення податкового тиску та підтримки бізнесу. Водночас речниця уряду Фатеме Мохаджерані офіційно визнала право громадян на мирні зібрання згідно з конституцією, назвавши протести відображенням «інтенсивного економічного тиску».

Проте ці примирливі жести супроводжуються жорсткою риторикою силового блоку: Корпус вартових ісламської революції (КВІР) уже попередив про «нову смуту», а судова влада пригрозила кримінальною відповідальністю всім, хто «порушує економічний порядок».

Ситуація в Ірані у 2025 році ускладнюється не лише внутрішніми репресіями, а й зовнішнім тиском. Економіка країни перебуває в стані вільного падіння через посилення міжнародних санкцій та активацію механізму «snapback» ООН, що повернув обмеження часів ядерної угоди.

Додатковим фактором тривоги для населення стали наслідки короткого військового конфлікту з Ізраїлем у червні 2025 року та загроза нових ударів, про які попереджає адміністрація Дональда Трампа. Для звичайних іранців, які пам’ятають жорстокі придушення протестів 2009 та 2022 років, нинішня криза стала точкою кипіння, де економічне виживання безпосередньо залежить від зміни політичного курсу країни.

Влада намагається маневрувати, пропонуючи діалог однією рукою та застосовуючи сльозогінний газ іншою, проте аналітики зауважують, що без реальних реформ та стабілізації валюти ці заходи можуть виявитися лише тимчасовою паузою перед новим вибухом.

Наразі Тегеран та інші провінції перебувають під посиленим наглядом спецслужб, а будь-які спроби перетворити економічні страйки на загальнонаціональну політичну непокору жорстко придушуються.