Слово горіх є унікальним, адже утворилося на основі праслов’янської лексеми orěxъ. Початковий звук Г також має цікаву історію появи. У мовознавстві його називають протетичним, тобто таким, що з’являється попереду, якщо слово починається на голосний.
Ми пам’ятаємо: українська любить почерговість приголосний-голосний, до того ж більшість слів закінчуються на голосний, тому наступне має починатися на приголосний, бо інакше виникає небажаний збіг.
Щоб уникнути величезного нагромадження голосу, наша мова витворила протетичні звуки, найпопулярніші — В та Г. Порівняймо, як було і стало: ogn(j)ь — вогонь, osmъ — восьмий, ostrъ — гострий, відповідно й orěxъ — горіх. Що цікаво, появу протетичного Г у цих словах фіксують лише з 16 століття.
Як називають різні види горіхів
Освічений носій солов’їної скаже не грецький горіх, а волоський. Як зазначає мовознавець Олександр Пономарів, варіант “грецький горіх” – це копіювання російської ботанічної назви, до якого вдаються навіть фахові видання.
Варто зауважити, батьківщина цієї рослини – Середня Азія і деякі райони Кавказу, а не Греція. Український термін пов’язаний зі словом “волохи” – загальною назвою середньовічного населення Придунав’я й Трансильванії. Імовірно, в Греції, звідки раніше всі товари потрапляли до Східної Європи, волохів було чимало і саме вони торгували горіхами.
Згадку про волоський горіх віднаходимо, наприклад, у Нечуя-Левицького: «Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи».
Також українською правильно говорити мигдаль, а не миндаль. Відповідно, прикметники, утворені від назви цього горіха, мають звучати так: мигдалеве печиво (жодного миндального), мигдалеве дерево, мигдалева олія.
Приклади:
- Мигдаль вважають джерелом поживних речовин: антиоксидантів, білка, клітковини й вітаміну Е.
- Ароматне мигдалеве печиво, прикрашене кумедними візерунками, є незамінним атрибутом різдвяного столу.
Далі фундук і ліщина, між якими знак дорівнює ставити не варто.
Фундук — це горіх кущової або деревинної рослини роду ліщинових, що росте на півдні. Найімовірніше, це слово ми запозичили з кримськотатарської мови.
А ліщина — рід кущових рослин родини берестових з їстівними плодами. Назва походить від праслов’янської лексеми lěska, що тлумачиться як “лісове дерево, лісовий плід”.
Приклади:
- Фундук покращує роботу серця, допомагає контролювати вагу і рівень цукру.
- Ліщина — тіньовитривалий кущ, який переважно росте серед листяних і мішаних лісів.
Наостанок трішки про правопис і правильну вимову. В українській мові слово кеш’ю відтворюємо на аркуші з апострофом, а не м’яким знаком.
Приклад:
Горіхи кеш’ю доволі калорійні: у 100 грамах міститься близько 550 кілокалорій.
А у слові арахіс наголос падає на другий склад.
Приклад:
Арахіс допомагає зменшити втрату води в організмі, запобігає запаленням і покращує еластичність шкіри
Отже, продовжуймо боротися за існування рідного слова й будьмо міцними горішками в прагненні вивчити українську мову!
Автор: Ірина Коваленко.
