Назва «Радониця» походить від слова «радість» і символізує радісну молитву за померлих. Вважається, що в цей день душі покійних разом із живими радіють Воскресінню Христовому. Спочатку поминки проводили на Червону гірку, але згодом дату перенесли на наступний тиждень після Великодня.

Традиції та обряди

На Радоницю заведено:

  • Відвідувати церкву – віряни моляться за душі покійних, подають записки з іменами рідних.
  • Йти на кладовище – прибирають могили, приносять фарбовані яйця, паски.
  • Поминальна трапеза – вдома залишають склянку води та шматочок хліба для душ померлих.
  • Роздача милостині – вважається, що цього дня не можна відмовляти тим, хто просить.

Що не можна робити

  • Сумувати та плакати – Радониця вважається Великоднем для покійних, тому скорбота не вітається.
  • Залишати їжу на кладовищі – церква не підтримує цю традицію.
  • Вживати алкоголь – допускається лише трохи вина.
  • Сваритися та лаятися – конфлікти в цей день вважаються поганою прикметою.
  • Сіяти та садити – вважається, що це може негативно вплинути на врожай.

Прикмети

  • Дощ на Радоницю – обіцяє багатий урожай.
  • Гроза – до радикальних змін у житті.
  • Побачити голуба – добрий знак.
  • Каркання ворон – попередження про труднощі.

Радониця – це день, коли живі згадують своїх предків із радістю та вдячністю. Це не лише поминальний день, а й символ надії на майбутнє воскресіння всіх душ.