Події фільму відбуваються в Країні Оз, до і після приїзду Дороті Ґейл з Канзасу. У цій частині дружба Елфаби та Ґлінди піддається випробуванню, коли вони приймають свої нові іпостасі Злої Відьми Заходу і Доброї Відьми Півдня. Наслідки їхніх вчинків назавжди змінюють всю Країну Оз.

Як і в першій частині, головні ролі виконали поп-ікона Аріана Гранде (“Не дивися вгору”, серіал “Королеви крику”) та співачка Синтія Еріво (“Вдови”, “Погані часи у “Ель Роялі”).

Також у стрічці задіяні Джонатан Бейлі (“Світ Юрського періоду: Відродження”, серіали “Бріджертони”, “Попутники”), Джефф Голдблюм (“Муха”, “Парк Юрського періоду”, “Вартові галактики 2”) та Мішель Єо (“Шан-Чі та легенда десяти кілець”, “Все завжди і водночас”).

Режисером фільму виступив Джон М. Чу, який також поставив першу частину. Раніше він зняв такі фільми, як “Ілюзія обману 2”, “Шалено багаті азійці” та “На висотах Нью-Йорка”.

Критики відзначають масштабність постановки, силу акторських робіт та культурне значення екранізації.

У The New York Times рецензенти наголошують, що друга частина є більш емоційною та драматичною, ніж перша, і підкреслює складність стосунків між Ельфабою та Гліндою. Видання пише, що Джон М. Чу зумів передати атмосферу бродвейського мюзиклу, але додав кінематографічну глибину.

Variety відзначає потужну гру Синтії Еріво, яка створила образ Ельфаби з великою внутрішньою силою, а також харизму Аріани Ґранде у ролі Глінди. Критики підкреслюють, що їхній дует став центральним емоційним ядром фільму.

The Guardian називає другу частину більш зрілою та політичною, ніж першу, адже сюжет торкається теми влади, корупції та боротьби за свободу. На думку оглядачів, це робить стрічку актуальною для сучасної аудиторії.

Hollywood Reporter звертає увагу на візуальну складову: масштабні декорації, костюми та спецефекти створюють відчуття справжнього фентезійного епосу. Особливо відзначають роботу оператора Еліс Брукс.

IndieWire пише, що фільм може стати одним із найуспішніших мюзиклів в історії кіно, адже вже на етапі попередніх продажів квитків він демонстрував рекордні показники.

Deadline підкреслює, що «Wicked: For Good» не лише продовжує історію, а й завершує її на високій ноті, залишаючи глядачів із відчуттям катарсису.

ScreenRant відзначає, що музичні номери у другій частині звучать ще більш потужно, ніж у першій, а пісня «For Good» стала кульмінаційним моментом, який викликає сльози навіть у найстриманіших глядачів.

Collider наголошує на важливості фільму для фанатів Бродвею: екранізація зберегла дух оригіналу, але зробила його доступним для глобальної аудиторії.

Rolling Stone пише, що стрічка є прикладом того, як Голлівуд може вдало адаптувати театральні постановки, не втрачаючи їхньої магії.

The Reading Order у своєму огляді зазначає, що фільм уже став культурним феноменом, який може перевершити успіх першої частини, що зібрала понад мільярд доларів у світовому прокаті.