Про це пише Politico.
“Я просто ненавиджу знову рятувати Європу“, — написав віцепрезидент Джей Ді Венс. Міністр оборони Піт Хегсет відповів : “Я повністю поділяю вашу відразу до жебрацтва Європи. Це жалюгідно“.
Для тих у Європі, хто досі розраховує на США як на захист, ці повідомлення — тривожний сигнал.
Якщо Вашингтон справді відмовиться від ролі світового поліцейського, Європі буде важко протистояти армії путіна, принаймні зараз.
За оцінкою військових експертів, знадобиться більше чотирьох років, щоб створити арсенал звичайних озброєнь, необхідний для протистояння російському вторгненню.
Ось чому для стримування росії Європі необхідний власний ядерний щит.
Однак покладатися тільки на Францію ризиковано, особливо з урахуванням того, що проросійська Марін Ле Пен або інший представник її партії може зайняти Єлисейський палац у найближчому майбутньому.
Ширше європейське рішення, що включає також ядерний потенціал Великої Британії і, можливо, Польщі як прифронтової держави, виглядає більш розсудливим.
Голова Ради засновників Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер недавно виклав у газеті Die Welt нестандартну, але переконливу ідею — розмістити французьку ядерну зброю чи то тимчасово, чи то постійно в Німеччині або Польщі.
За зразком нинішньої угоди Німеччини зі США про спільне використання ядерної зброї, ці озброєння могли б запускатися країнами-партнерами за допомогою відповідних літаків.
Лідери Німеччини, Франції, Великої Британії та Польщі могли б навіть організувати пряму “гарячу лінію” для управління спільним арсеналом.
“Звісно, необхідно вирішити складні питання, наприклад, хто здійснюватиме командні повноваження над ядерною зброєю Європи.
Важко уявити, щоб французький президент розділив або відмовився від контролю над рішеннями про ядерний удар.
Але від цієї критичної дискусії не можна відмовлятися тільки тому, що на неї немає простих відповідей“, — підсумовується у матеріалі.
Нагадаємо, що фондові індекси найбільших країн Західної Європи падають у середу після зростання напередодні, інвестори оцінюють перспективи світової торгівлі після набуття чинності американських дзеркальних мит.
