Про це у вівторок, 21 жовтня, пише Financial Times, аналізуючи реакцію Європи на анонсовану Трампом зустріч із Путіним у столиці Угорщини.

У коментарі виданню один із дипломатів ЄС, який побажав зберегти анонімність, заявив, що «це нікому не подобається».

«Ми всі посміхаємося крізь зуби, кажучи, що це нормально», — цитує FT свого співрозмовника.

Поява Путіна стала б порушенням Будапешта його міжнародних зобов’язань, оскільки російського диктатора розшукує Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі за воєнні злочини, наголошується в публікації.

Видання також наводить заяву глави дипломатії ЄС Каї Каллас, яка вказала, що «неприємно… бачити, як людина, на арешт якої МКС видав ордер, приїздить до європейської країни».

Зі свого боку міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив, що Путіну місце в Гаазі, перед трибуналом, «а не в будь-якій із наших столиць».

У статті також цитується коментар анонімного німецького чиновника, який сказав, що є «очікування», що Орбан озвучить свої плани перед самітом Трампа і Путіна, зокрема можливість зустрічі європейців з американським лідером. Однак поки що цьому немає жодних підтверджень. Він також повідомив, що міністри закордонних справ РФ і США можуть прибути в Будапешт 30 жовтня.

Тим часом сам Віктор Орбан розкритикував європейських лідерів за те, що вони не підтримують дипломатичні лінії з Москвою відкритими, одночасно надаючи Україні озброєння.

«Це велика перемога Орбана», — заявила в коментарі FT аналітик вашингтонського аналітичного центру Defense Priorities Дженніфер Кавана.

За її словами, саміт Трампа і Путіна в Будапешті може вплинути на вибори в Угорщині, які відбудуться навесні. Вона вказала, що для Віктора Орбана «підвищення статусу Угорщини до рівня таких країн, як Туреччина, В’єтнам або країни Перської затоки, які можуть спілкуватися з будь-якою людиною у світі, безумовно, є підвищенням статусу».

Зі свого боку угорський геополітичний експерт Ботонд Феледі вважає, що саміт може бути корисним для Орбана, але шкодить єдності ЄС.

FT також нагадує, що 1994 року саме в Будапешті було підписано «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї», угоду, яку Путін порушив, анексувавши Крим 2014 року та розпочавши повномасштабне військове вторгнення 2022 року.

На зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Люксембурзі в понеділок низка урядовців зазначили, що «у Будапешті вже була досягнута одна угода, і вона не дуже добре закінчилася для України». За словами ще одного дипломата ЄС, «історія має властивість повторюватися».