У ніч із 28 на 29 липня 2022 року в колонії в окупованій Оленівці, де утримували українських військовополонених, стався вибух. Загинули щонайменше 53 українські захисники, ще понад 130 дістали поранення.

Боєць «Азову» Геннадій Харченко, який перебував у колонії та вижив після теракту, в інтерв’ю Цензор.НЕТ заявив, що російська версія про нібито удар українськими HIMARS не відповідає дійсності.

«Жодного уламка HIMARS там не було»

За словами Харченка, після вибуху він повернувся до барака, щоб знайти одяг для поранених, які потерпали від холоду.

«Я готовий клястися будь-чим на будь-яких священних книгах: жодного уламка від HIMARS, снаряду чи міни там не було», — наголосив військовий.

Він також звернув увагу, що українських полонених перевели до цього приміщення лише за день до трагедії.

На його думку, українське командування навряд чи могло за такий короткий час отримати інформацію про нове місце утримання полонених, визначити координати та підготувати удар.

Читайте також: В ЄС ввели санкції проти 15 осіб, причетних до катування українських полонених, зокрема в Оленівці

«Нас спеціально перевели в інший барак»

Харченко розповів, що перед вибухом військовополонених зібрали з різних бараків і перевели до окремого виробничого приміщення, де колись виготовляли холодильники «Донбас».

За його словами, на відміну від попередніх бараків, де через спеку дозволяли відкривати вікна, у новому приміщенні після вечірнього відбою категорично забороняли виходити назовні.

Військовий припускає, що вибух стався всередині будівлі.

«Я абсолютно певен, що це був термобаричний заряд», — сказав Харченко.

Він пояснив, що велика кількість загиблих одразу після вибуху не характерна для артилерійського удару, а замкнений простір виробничої будівлі був ідеальним для застосування такої зброї.

Російська версія

Після вибуху російська сторона заявила, що колонію нібито обстріляли українські військові із реактивної системи HIMARS.

Харченко називає цю версію нелогічною. За його словами, якби Україна дійсно хотіла завдати удару по полонених, то не чекала б їхнього переведення в інший барак, адже попередні місця утримання були давно відомі російській стороні та могли бути відомі українській розвідці.

За словами військового, після теракту умови утримання українських полонених суттєво погіршилися, а катування стали системними.

У жовтні 2024 року Геннадія Харченка вдалося повернути в Україну під час обміну полоненими.

Читайте також: Україна розслідує страти 322 військовополонених. 80 проваджень і вироки росіянам

Акцію пам’яті в Києві скасували

Цьогоріч акцію пам’яті до роковин теракту в Оленівці, яку планували провести 29 липня на Майдані Незалежності, скасували з міркувань безпеки. Про це повідомила Асоціація родин захисників «Азовсталі».

«В умовах постійної загрози масованих російських обстрілів ми не можемо наражати людей на небезпеку. Ми пам’ятаємо кожного, чиє життя обірвалося в російському полоні. Пам’ять про жертв теракту в Оленівці житиме завжди», — йдеться в повідомленні.