Про це оголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, повідомляється у пресрелізі ЄК.

Зокрема, пропозиція Єврокомісії передбачає:

  • обмеження обсягів безмитного імпорту сталі до ЄС до 18,3 мільйонів тонн на рік (скорочення на 47%, порівняно з квотами 2024 року);
  • підвищення вдвічі мит на на імпорт сталі до ЄС квотою — до 50%;
  • посилення відстеження походження імпортної сталі для запобігання можливим шляхам обходу обмежень.

Ці заходи мають захистити європейських виробників від конкуренції на внутрішньому ринку з імпортною сталлю з країн, що мають надлишкові потужності. Нова пропозиція Єврокомісії замінить чинний пакет захисних заходів щодо сталі, термін дії якого сплине до червня 2026 року.

У Єврокомісії наголосили, що запропоновані заходи повністю відповідають вимогам СОТ та набудуть чинності після затвердження Європарламентом та Радою ЄС.

«З огляду на тісну та унікальну інтеграцію у внутрішній ринок ЄС відповідно до Угоди про ЄЕЗ, експорт з Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейну не підлягатиме тарифним квотам чи митам. Окремо, інтереси країни-кандидата, яка стикається з винятковою та негайною ситуацією у сфері безпеки, такої як Україна, також повинні враховуватися під час прийняття рішення про розподіл квот, не підриваючи ефективності цього заходу», — зазначається у повідомленні.

Водночас заступник головної речниці Єврокомісії, речник ЄК з питань торгівлі Олоф Гілл в коментарі ЄП повідомив, що план захисту сталеливарної промисловості ЄС, який презентувала Європейська комісія 7 жовтня у Страсбурзі, що передбачає зменшити на 47% існуючі квоти на імпорт сталі у ЄС та подвоїти мита на поставки понад ці квоти, не скасовує чинні преференції, надані Україні і не зашкодить її торгівлі з Євросоюзом.

Зменшення квот та збільшення мит на імпорт сталі у Євросоюз не скасовує попереднє рішення ЄС про преференції для України.

«Підтримка України з боку Комісії є непохитною. Цей захід не є тотожним попередньому захисному заходу щодо сталі. Таким чином, немає жодної суперечності з попереднім рішенням, яке залишатиметься чинним до завершення строку дії захисного заходу», — наголосив Гілл.

Він пояснив, що нова пропозиція Єврокомісії має на меті усунути негативні наслідки глобального надвиробництва для ринку сталі ЄС.

«Україна входить до першої десятки джерел імпорту сталі до ЄС. Ми також маємо враховувати, що в окремих сегментах ринку імпорт з України до ЄС суттєво зріс на тлі зниженого внутрішнього попиту», — повідомив речник Єврокомісії.

«Водночас, відповідно до цього заходу, Україна матиме доступ до системи безмитних тарифних квот. У пропозиції чітко зазначено, що під час розподілу цих квот буде враховано ситуацію країни-кандидата, такої як Україна, яка стикається з винятковою та невідкладною безпековою ситуацією», — роз’яснив Олоф Гілл.

Тепер документ розглядатимуть Європарламент і Рада ЄС. Після ухвалення він набуде чинності у 2026 році, забезпечивши безперервний захист сталеливарного сектора Євросоюзу.