Про це повідомляє видання The Wall Street Journal, аналізуючи низку інцидентів, де ключову роль відіграють невідомі безпілотники.

Останніми тижнями заголовки новин заповнили повідомлення про таємничі дрони, які з’являються над європейськими аеропортами, спричиняючи зупинку авіарейсів, а також над критичною інфраструктурою та військовими об’єктами.

Зокрема, у Німеччині щодня фіксується в середньому три вторгнення дронів над військовими базами, об’єктами оборонної промисловості та критичною інфраструктурою.

Ці вторгнення безпілотників розглядаються як частина посиленої кампанії гібридної війни, яку Росія веде проти континенту у відповідь на його підтримку України. Ця кампанія також включає диверсії, кібератаки та поширення дезінформації.

Аналітики вважають, що для Москви та інших супротивників Заходу — включаючи Китай, Іран і Північну Корею — дрібні підривні дії можуть приносити великі політичні дивіденди, оскільки Росія загрузла у війні проти України і не може вступити у відкрите військове протистояння з НАТО.

Колишній високопосадовець ЦРУ Дейв Піттс заявив, що супротивники Заходу розрахували, що можуть ховатися за двозначністю та запереченням, щоб порушувати суверенітет і займатися диверсіями чи навіть вбивствами, не викликаючи збройної реакції.

Сплеск активності дронів стався після низки неоднозначних морських інцидентів минулого року, коли комерційні судна, пов’язані з Росією та Китаєм, пошкодили підводні кабелі та трубопроводи в європейських водних шляхах. Хоча чіткого зв’язку з Москвою чи Пекіном тоді встановлено не було, січневе започаткування патрульної місії НАТО «Балтійський вартовий» призвело до того, що подібних пошкоджень більше не фіксувалося. Аналогічно, підозрілі пожежі та вибухи траплялися вздовж залізниць та на об’єктах цивільної інфраструктури.

Західні уряди давно підозрюють Росію у веденні гібридної війни для дестабілізації та підриву підтримки України. У відповідь на зростаючу загрозу Німеччина та Бельгія вже направили військові команди для протидії дронам.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен зазначив, що безпілотники, схоже, навмисно картографують інфраструктуру військових баз. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус припустив, що зростання вторгнень може бути безпосередньо пов’язане з ініціативою ЄС щодо використання заморожених російських активів для фінансування української армії.

Хоча більшість дронів не становлять прямої фізичної загрози для населення, їхня поява поблизу аеропортів критично впливає на безпеку авіаперельотів. Пасажирські літаки не сертифіковані для зіткнень з дронами, і навіть невеликий БПЛА може пробити лобове скло кабіни пілота або паливний бак, про що свідчить випадок, коли пілот Моріц Бюргер ледь не зіткнувся з невідомим дроном під час підльоту до аеропорту Цюріха.

Виявлення та протидія дронам у повітряному просторі Європи ускладнені технічними та юридичними труднощами. Безпілотники мають невеликі розміри та літають на низькій висоті, що вимагає використання дорогих і складних систем сенсорів — відеокамер, радіоприймачів та акустичних датчиків.

Збивати дрони також складно і юридично ризиковано, особливо у густонаселених міських районах. У Німеччині, наприклад, відповідальність розподілена: військові відповідають за перехоплення над військовими зонами, а поліція — над аеропортами, хоча навіть у межах аеропортів відповідальність часто розмита між різними структурами.

Загалом, випадки появи безпілотників над об’єктами критичної інфраструктури дедалі частіше фіксуються у низці європейських країн, зокрема в Бельгії, Німеччині, Данії та Нідерландах.