Про це йшлося під час екстреного саміту ЄС у Брюсселі, скликаного на тлі погроз щодо Гренландії та можливого запровадження американських тарифів проти європейських країн, пише Bloomberg.
Так, після напруженого тижня у відносинах із президентом США Дональдом Трампом Європейський Союз заявив про намір знову зосередитися на Україні.
Європейські лідери публічно визнали, що трансатлантична довіра серйозно підірвана. Водночас вони наголошують: ЄС не може дозволити собі розрив зі США через залежність від американської торгівлі, фінансів, енергетики та — передусім — гарантій безпеки для України.
«Немає підстав для надмірного оптимізму, але ми втратили час і маємо повернутися до серйозних розмов», — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Його підтримав очільник уряду Швеції Ульф Крістерссон, закликавши відновити практичну співпрацю з Вашингтоном.
Одним із перших кроків до деескалації стало відновлення процесу ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яку раніше призупинили після ультимативних заяв щодо Гренландії. Зміна риторики американського президента після контактів із керівництвом НАТО дала підстави повернутися до переговорів, зазначають у європейських інституціях.
Україна знову в фокусі
Найчутливішим питанням для Європи залишається Україна. До загострення відносин із США ЄС працював над рамковою мирною угодою спільно з Вашингтоном, зокрема над механізмами безпекових гарантій для Києва у разі повторної агресії Росії. Цей процес був фактично заморожений.
Європейські лідери побоюються, що увага до України може знову відійти на другий план — особливо на тлі контактів представників команди Трампа з Володимиром Путіним у Москві.
«Україну не можна відсувати на другий план через політичні емоції», — наголосив Туск.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку післявоєнного пакета «процвітання» для України, який розробляють спільно зі США. Вона також нагадала, що ЄС уже надав Києву 193 млрд євро допомоги та нещодавно погодив позику ще на 90 млрд євро.
Ці заяви пролунали на тлі критики з боку президента України Володимира Зеленського, який у Давосі звинуватив Європу в надмірних дискусіях замість рішучих дій.
Водночас ЄС демонструє готовність до жорсткої відповіді у разі нової ескалації з боку США: блок підготував контрмитарифи на суму 93 млрд євро та розглядав застосування механізмів протидії економічному примусу.
Попри тимчасове зниження напруги, у Брюсселі визнають: довіру до США підірвано, а нові кризи — лише питання часу. Саме тому Євросоюз планує прискорити рух до стратегічної автономії — насамперед в обороні, торгівлі та підвищенні конкурентоспроможності.
