Законопроєкт №10242, який передбачає посилення кримінальної відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів, знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Про це «Детектору медіа» повідомив голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Оновлено о 19:16: За повідомленням народного депутата України Ярослава Железняка, законопроєкт №10242 знято з розгляду Верховної Ради України.

Хто запропонував розглянути документ

За словами Юрчишина, внести законопроєкт до порядку денного запропонував перший заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець.

Раніше документ мав повторно розглянути Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Однак на момент коментаря представники Комітету з питань свободи слова не знали, які саме зміни можуть запропонувати до проєкту.

Юрчишин припустив, що поява документа в порядку денному під час розгляду державного бюджету може бути пов’язана з пошуком голосів за бюджет. Водночас він наголосив, що подальша доля законопроєкту залежатиме, зокрема, від реакції медійної спільноти та розголосу навколо можливих ризиків.

Чому медіаспільнота виступає проти

Медіарух, журналістські та правозахисні організації закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкт у запропонованій редакції. На їхню думку, посилення відповідальності за поширення інформації з обмеженим доступом без належних гарантій може створити ризики кримінального переслідування журналістів та їхніх джерел за оприлюднення суспільно важливих відомостей.

У спільній заяві організації наголошують: держава має захищати персональні дані та державні реєстри від незаконного втручання, торгівлі інформацією й використання даних на шкоду людям та національній безпеці. Водночас законодавство має чітко відмежовувати такі порушення від правомірного інформування суспільства про корупцію та зловживання владою.

За оцінкою авторів заяви, остання оприлюднена порівняльна таблиця передбачає за відповідні дії під час воєнного стану від двох до п’яти років позбавлення волі. Визначення несанкціонованого поширення інформації, на їхню думку, сформульоване настільки широко, що ризик застосування норми до журналістських публікацій зберігається.

Організації також зауважують, що передбачений у документі виняток для викривачів корупції не охоплює всіх журналістських джерел та випадків оприлюднення суспільно необхідної інформації. Адже не кожна людина, яка передає журналістам докази порушень, відповідає законодавчому визначенню викривача, а суспільний інтерес не обмежується лише антикорупційною тематикою.

Медійники закликають доопрацювати документ, передбачити чіткі гарантії захисту журналістів, їхніх джерел та інших осіб, які поширюють інформацію в суспільному інтересі, а також провести відкрите фахове обговорення за участю журналістських і правозахисних організацій.

Як законопроєкт розглядали раніше

4 грудня 2024 року Верховна Рада не підтримала законопроєкт №10242 у другому читанні та направила його на повторне друге читання. Перед цим медійні й правозахисні організації закликали депутатів відхилити документ через ризики для свободи слова, захисту журналістських джерел і викривачів корупції.

18 грудня того ж року парламент не розглянув законопроєкт, однак не зняв його з розгляду.

У січні 2025 року документ знову внесли до порядку денного, але згодом прибрали звідти. За словами Юрчишина, частина депутатів тоді заявила про неготовність підтримувати проєкт без попереднього погодження з медійною спільнотою.