Про це повідомив народний депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За документ проголосували 213 депутатів, тоді як для ухвалення законопроєкту потрібні 226 голосів. Натомість проєкт закону 229 голосами відправили на повторне друге читання.
Серед іншого законопроєкт передбачав вісім років в’язниці за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів. Водночас там не прописали жодних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, яка має суспільне значення. Через ці норми Медіарух, медійні, правозахисні організації, закликали парламент не ухвалювати цей законопроєкт.
«Перетворення подібних правопорушень на тяжкі злочини відкриває можливість для застосування негласних слідчих дій проти журналістів, зокрема прослуховування та стеження, що суттєво порушує стандарти захисту джерел інформації», – йшлося в заяві Медіаруху.
Водночас у Центрі протидії корупції зазначали, що 30 листопада російський президент Володимир Путін підписав дуже схожий закон. Тільки російський документ передбачає 10 років вʼязниці для тих, хто передає дані з електронних реєстрів.
Нагадаємо, згідно зі щорічним Індексом свободи преси, опублікованим організацією «Репортери без кордонів» (RSF), політичні напади на свободу преси, включаючи затримання журналістів, придушення незалежних ЗМІ та широке поширення дезінформації, значно посилилися минулого року.
