Про це Пишний сказав під час виступу за трибуною Верховної Ради.
«Ми стали свідками доволі емоційної реакції — навіть занадто, напевно — на російський триколор… Ми взяли до уваги інформацію, оприлюднену у медіа про те, що державна експертиза підтвердила, що ідеться все ж таки про прапор рф. Ми не бачили деталей, ці речі будуть досліджуватися. Наразі просто взяли цей факт до уваги», — сказав Пишний.
Напередодні адвокат Денис Шкаровський, який представляє інтереси «Універсал Банку» заявив виданню “Обозрєватєль”, що для незалежної оцінки відео та зображення з відеоверифікації клієнтки monobank залучили державну експертну установу. І там експерт «однозначно підтвердив, що фрагмент прапору відповідає візуальним характеристикам прапора рф та не є прапором Словенії».
За словами адвоката, банк повідомив про це Службу безпеки України.
Адвокатське обʼєднання, що представляє інтереси дівчини, поки не реагувало публічно на ці заяви.
Глава НБУ Пишний наголосив, що «будь-яка негативна реакція, навіть на російський триколор, повинна бути у межах чинного законодавства». Він додав, що банки є гарантами збереження банківської таємниці.
За словами Пишного, monobank уже надав відповідь на запит НБУ та «величезну кількість» документів. НБУ за результатами наглядових дій підготує довідку із судженнями щодо події — чи було порушення, чи достатнім є механізм забезпечення банківської таємниці тощо. Потім комітет ухвалить рішення про (не)відкриття адмінпровадження.
Пишний підкреслив, що на цю процедуру закон визначає термін у шість місяців.
Нагадаємо, скандал довкола monobank виник через фото клієнтки під час відеоверифікації: співзасновник monobank Гороховський опублікував його в соцмережах, вважаючи, що на фоні видно російський прапор, після чого його допис розійшовся як публічне звинувачення клієнтки. Клієнтка сказала, що на стіні насправді був прапор Словенії (він відрізняється від російського лише наявністю герба у лівій частині), і звинуватила банк у порушенні конфіденційності. Крім Нацбанку, власну перевірку розпочав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, який відкрив провадження через можливе порушення персональних даних.
