18 листопада польське видання Notatnik Teatralny опублікувало статтю Радослава Стемпіня, де режисер детально описав процес роботи над постановкою, труднощі, з якими зіткнувся, та обставини, що призвели до скасування прем’єри.  За його словами він пів року утримувався від коментарів, бо не хотів шкодити польсько-українським культурним відносинам “у складний час”.

21 листопада театр Лесі Українки відреагував на колонку режисера. Вистава мала антиукраїнський характер, після її скасування, театр виплатив гонорари команді у повному обсязі.
“Театр Лесі Українки не втручається у творчі процеси створення вистав і не здійснює творчий контроль над режисерами, яких запрошує до постановок. Цей випадок — не виняток. На жаль, вистава «Благальниці» у своєму кінцевому вигляді несла в собі зневагу до України та зачіпала почуття людей, які втратили своїх близьких на війні, що для нас є неприйнятним. Тому було прийнято рішення перенести виставу та переосмислити її. Оскільки нам не вдалося дійти згоди з режисером щодо продовження роботи, ми прийняли рішення зупинити роботу над проєктом. Усі гонорари творчій команді вистави були виплачені в повному обсязі, а створення вистави здійснювалося за рахунок власних коштів театру Лесі Українки”, – роз’яснює театр.
Режисер у відповідь на позицію Театру спростовує під дописом театру в фейсбуці твердження про те, що вистава містила зневагу до України і переконує, що готовий був внести правки, але не отримав відповіді від театру.
“Я рішуче не погоджуюся з твердженням, що «Благальниці» Евріпіда у моїй режисурі нібито містять будь-яке засудження чи зневагу до воюючого українського народу. Це серйозне звинувачення — прошу надати докази. Без доказів ви здійснюєте наклеп, звинувачуючи члена спільноти, яка підтримує Україну, у саботажі, і я не маю наміру цього допускати. (…) Я не погоджуюся з твердженням, що я не виявив поваги до людей, які під час війни втратили близьких. Драматургія вистави побудована на емансипації та набутті суб’єктності героями, що саме й представляють таких людей. Звинувачення, ніби я не дотримав належної уважності у представленні цього питання, є брехнею, спрямованою на дискредитацію мене. (…) Я був готовий прийняти будь-які зміни, які мені буде запропоновано. Я висловив цю готовність ще в Києві — і в листуванні електронною поштою, яке ви перервали в червні, залишивши мої пропозиції та зауваження без будь-якої відповіді. Цей пост — перший, який повідомляє мене про припинення роботи; раніше ніхто не написав навіть смс на цю тему, і з вами взагалі неможливо було зв’язатися”, – зауважує Радослав Стемпінь.

Про що вистава

У виставі «Благальниці», як стверджує у своїй колонці сам режисер, розповідають про те, як жінки з Аргоса (невеликого демократичного поліса) приходять до Афін (могутньої опори демократії) після того, як Фіви (грізна опора тиранії) відмовили їм у видачі тіл солдатів, убитих під час війни, що триває, — інтрига веде до розкручування збройного конфлікту між двома потугами, у якому демократія здобуває перемогу, однак втрати цивільного населення змушують поставити питання про те, чи доречно називати результат цього зіткнення перемогою.
«Благальниці» Есхіла — це одна з найдавніших збережених грецьких трагедій, поставлена близько 463 року до н. е. За її сюжетом, п’ятдесят дочок Даная разом із батьком втікають з батьківщини, щоб уникнути ганебного шлюбу з двоюрідними братами — п’ятдесятьма синами Єгипта. Кораблем вони прибувають до Аргосу — столичного міста Арголіди в Пелепонессі, де просять захисту у місцевого володаря Пеласга. Після довгих та болісних вагань, адже прихисток Данаїд може втягнути Аргос у війну проти Єгипту, Пеласг приймає рішення все ж таки захистити втікачок.
Нагадаємо, театр на Подолі поставив виставу проросійського ізраїльского режисера.