Влітку 2026 року російські атаки на Вишневе та село Мила Київської області призвели до масштабних руйнувань житлового сектору. В обох населених пунктах боєприпаси детонували на складах, розташованих поблизу житлових будинків. Вибухи пошкодили сотні осель, а люди втратили рідних і залишилися без даху над головою.
Станом на жовтень постраждалі продовжують чекати на компенсації та рішення щодо відновлення житла. Журналісти Bihus.Info з’ясували, з якими проблемами зіткнулися мешканці обох населених пунктів і чому державних виплат може виявитися недостатньо.
Мила: сотні пошкоджених осель і затримки з обстеженням
За офіційними даними, внаслідок трагедії в селі Мила було пошкоджено понад 200 приватних осель і 14 багатоквартирних будинків. Загинули 38 людей.
Читайте також: Зеленський доручив розслідувати зберігання боєприпасів у Милі
Місцеві жителі розповідають, що під час вибухів у будинках вилітали вікна, руйнувалися стіни, а уламки боєприпасів розліталися по дворах. Після першого шоку люди почали з’ясовувати, як отримати допомогу та відновити домівки.
Основний механізм компенсації за пошкоджене або знищене житло — державна програма «єВідновлення». Для отримання виплат необхідно подати заявку, після чого спеціальна комісія має обстежити нерухомість і зафіксувати пошкодження.
Однак, за даними розслідування, станом на середину жовтня комісії в Милій ще не завершили роботу. Місцеві жителі скаржаться, що чекають на результати обстежень, тоді як осінні дощі та наближення холодів можуть ще більше погіршити стан пошкоджених будинків.
Жанна Кравчук, чий будинок розташовувався навпроти складів боєприпасів і був повністю знищений, розповіла, що після неодноразових звернень до сільської ради люди так і не отримали обіцяних документів.
«По сьогодні немає акта первинної експертизи, які вони нам пообіцяли дати на ознайомлення. В нас була додаткова зустріч минулої суботи з сільською радою. Власне, знову тільки одні обіцянки», — розповіла жінка.
За словами мешканців, у сільській раді пояснюють затримки великою кількістю пошкоджених будинків і нестачею працівників. Водночас без офіційного обстеження люди ризикують втратити можливість компенсувати витрати на ремонт, якщо почнуть відновлювати оселі самостійно.
Частина власників усе ж вирішила не чекати й почала ремонтувати або тимчасово консервувати будинки власним коштом. Вартість навіть невідкладних робіт виявляється значною. Одна з мешканок розповіла, що будівельники оцінили тимчасовий ремонт частини даху у 108 тисяч гривень.
Допомога в Милій: частина постраждалих залишилася без виплат
Після трагедії мешканці отримували гуманітарну допомогу. Зокрема, постраждалим виплачували по 12 300 гривень на людину за підтримки ЮНІСЕФ. У селі також організували роздачу питної води, продуктових наборів і плит ОСБ.
Однак допомогу отримали не всі. Жанна Кравчук розповіла, що під час збору заяв на виплати вона ховала чоловіка, який загинув унаслідок удару. Через це жінка не змогла вчасно подати документи.
Пізніше вона звернулася до організаторів допомоги, але їй повідомили, що виплату вже нібито здійснили. У результаті жінка, яка втратила і чоловіка, і будинок, залишилася без цих коштів.
Інша проблема — пошкоджена інфраструктура. За словами Жанни, частина мешканців залишилася без електроенергії через руйнування трансформатора. Його раніше встановлювали за кошти місцевих жителів, оскільки енергетична компанія не взяла обладнання на баланс. Після пошкодження трансформатора компанія, за словами жінки, також відмовилася приймати його на баланс.
Мешканці скаржаться і на відсутність газу, а також забруднення води та ґрунту. Жанна стверджує, що людям не надали достатніх роз’яснень щодо безпечного використання води та вживання овочів і фруктів із потенційно забруднених ділянок.
Додатковим фінансовим тягарем стала оренда тимчасового житла, витрати на яку постраждалим фактично не компенсують.
Через це частина родин розглядає можливість не відновлювати зруйновані будинки, а придбати інше житло за компенсаційним сертифікатом.
Олександр, чий будинок був знищений, пояснив, що для його родини це може бути швидшим і реалістичнішим рішенням.
«По моєму будинку мені не вистачить точно, щоб повністю відновитись, навіть по “єВідновленню”. Тому мені простіше буде взяти вже готове, може, далі від Києва, може, менше, але в якомусь уже житловому стані», — розповів чоловік.
За його словами, будівництво родинного будинку тривало сім років. Тепер у сім’ї немає достатньо ресурсів, щоб знову пройти цей шлях, особливо з огляду на необхідність десь жити під час відбудови.
Вишневе: понад 250 приватних будинків і 27 багатоквартирних зазнали пошкоджень
Російський удар по Вишневому стався ще на початку липня 2026 року. За офіційними даними, у місті було пошкоджено понад 250 приватних будинків і 27 багатоквартирних. Загинули дев’ятеро людей.
Читайте також: Кабмін виділив 2,3 млрд грн на відновлення пошкодженого житла, частина коштів – для постраждалих у Вишневому
Мешканці Вишневого також розповідають про невизначеність у перші тижні після трагедії. За словами Алли Кучмистої-Кравченко, комунікація з міською владою була, однак людям бракувало чітких планів і розуміння, на яку допомогу вони можуть розраховувати.
Постраждалі об’єдналися в ініціативну групу та почали звертатися до міністерств, уряду й народних депутатів. Це допомогло домогтися додаткової підтримки.
Власники пошкоджених і зруйнованих будинків отримали одноразові виплати від міських соціальних служб у розмірі від 15 до 50 тисяч гривень. Мешканцям виплачували від 3 до 10 тисяч гривень.
Крім того, люди домоглися щомісячної допомоги на оренду тимчасового житла — до 20 тисяч гривень. Спочатку для її отримання вимагали договори оренди, посвідчені нотаріально. Однак, за словами Алли, орендодавці не хотіли оформлювати такі документи та сплачувати податки.
Зрештою міська влада погодила механізм щомісячної грошової допомоги, яка має покривати витрати на оренду без попередньої вимоги такого оформлення.
Читайте також: Суд відправив під варту гендиректора і ще одного менеджера оборонного підприємства у справі про вибухи у Вишневому
Компенсації у Вишневому: заявки розглядають, але грошей ще немає
За даними, наведеними у відео Bihus.Info, у Вишневій громаді пошкоджено 1255 об’єктів нерухомості. Серед них — 196 приватних будинків і 1059 квартир та інших житлових приміщень.
На момент підготовки розслідування подали 1255 заяв щодо компенсації за пошкоджене майно, з яких розглянули 1152.
Окремо зафіксували 117 знищених об’єктів: 101 приватний житловий будинок і 16 квартир або інших житлових приміщень. Щодо них подали 97 заяв на компенсацію — 52 на отримання житлових сертифікатів і 45 на грошову компенсацію.
Попри те, що після трагедії минуло понад три місяці, частина мешканців лише нещодавно почала отримувати відповіді на свої заявки. Водночас гроші на рахунки людей ще не надійшли.
Для багатьох родин це означає, що вони не можуть ані повноцінно розпочати відбудову, ані визначити, коли зможуть повернутися до власних осель.
Наталя, чий будинок у Вишневому вигорів, заявила, що не розглядає можливість переїзду за житловим сертифікатом. Вона хоче відновити саме свою оселю, у якій жила багато років і з якою пов’язане її дитинство.
«Ні, тільки відбудова. Я вже звикла в цьому будинку. Я в цьому будинку живу не один рік. І сюди я приїжджала в цей будинок ще з самого дитинства. Це будинок мені просто рідний. Я не хочу звідси нікуди їхати», — розповіла жінка.
За її словами, до будинку прив’язані й діти та онуки. Родина поки не наважується показати наймолодшій дитині зруйновану оселю, побоюючись, що це стане для неї додатковою психологічною травмою.
Чому державної компенсації може не вистачити на відбудову
Одна з ключових проблем, спільних для Вишневого та Милої, — невідповідність між розміром державної допомоги та реальною вартістю ремонтних робіт.
Максимальна компенсація за пошкоджене житло в межах програми «єВідновлення» становить 500 тисяч гривень. Однак навіть ремонт будинку, який не був повністю зруйнований, може коштувати дорожче.
Наприклад, родина Валентини Мнишенко з Милої живе приблизно за 500 метрів від складів боєприпасів. Під час вибухів уламки пошкодили дах її будинку, розбили вікно та перебили дерев’яні конструкції, на яких тримається покрівля.
Після попередньої оцінки будівельників з’ясувалося, що лише матеріали для ремонту коштуватимуть близько 600 тисяч гривень.
«Будемо брати кредити, позичати і робити будинок, тому що нам треба жити десь. А будинок, кришу треба перероблювати», — розповіла Валентина.
Її діти орендують квартиру, а сама жінка з чоловіком залишаються в тій частині будинку, яка вціліла. Родині доведеться самостійно шукати гроші, щоб покрити різницю між державною компенсацією та вартістю робіт.
Ще складніша ситуація з повністю зруйнованими будинками, компенсацію за які розраховують за встановленою урядом формулою.
Для приватних будинків вона враховує середню вартість квадратного метра житла на вторинному ринку в Україні, регіональний коефіцієнт і площу знищеного об’єкта. У відео зазначається, що середня вартість квадратного метра, яка використовується для розрахунку, становить трохи понад 22 тисячі гривень, а регіональний коефіцієнт для Київської області — 1,519.
За наведеним у розслідуванні прикладом, власник знищеного будинку площею 100 квадратних метрів може розраховувати приблизно на 3,1 мільйона гривень.
Однак автори звертають увагу на те, що для приватних будинків регіональний коефіцієнт однаковий для всієї Київської області. Водночас для квартир він може змінюватися залежно від району.
Це означає, що під час розрахунку компенсації не враховують повною мірою різницю у вартості нерухомості між населеними пунктами поблизу столиці та віддаленішими громадами області.
У Вишневому, за оцінкою, наведеною в розслідуванні, компенсація становить приблизно 33 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як реальна середня вартість житла в цьому районі сягає близько 50 тисяч гривень за квадратний метр.
Тому придбати за сертифікатом аналогічне житло замість зруйнованого може бути складно. Постраждалим доведеться або шукати менший будинок чи квартиру, або переїжджати далі від Києва.
Хто відповідатиме за трагедії та відновлення житла
В обох випадках безпосередньою причиною руйнувань стали російські атаки. Водночас автори розслідування наголошують на необхідності з’ясувати, чому склади боєприпасів розміщували поруч із житловими будинками та чи можна було запобігти таким наслідкам.
За інформацією Bihus.Info, обставини обох трагедій розслідують. Однак поки тривають перевірки, мешканці намагаються самостійно вирішити питання відновлення житла.
Люди об’єднуються в ініціативні групи, звертаються до органів влади, вимагають обстеження будинків і шукають кошти на ремонт. Вони побоюються, що через затримки та недостатні компенсації не зможуть відновити свої оселі до настання холодів.
Ситуація у Вишневому та Милій демонструє, що навіть після подання заяв і початку розгляду документів шлях до реального відновлення житла залишається складним. Для родин, які втратили домівки, важливі не лише обіцянки допомоги, а й своєчасні рішення, достатнє фінансування та зрозумілий порядок отримання компенсацій.
