Про недоліки та шкоду для екології від біопосуду написав CEO BioBin, голова наглядової ради Артем Миргородський.
Вивчивши детально біопосуд разом з командою GreenAge, Миргородський зазначає, що жодні документи та сертифікати не дають повну інформацію про реальний склад біопосуду, що представлений в Україні.
Окрім цього, біопластик створює проблему для галузі сортування та переробки плівок та пластику.
“Якщо біопластикова продукція потрапляє на сміттєвий полігон (в Україні і за кордоном саме так поки і відбувається), то її використання в принципі не має сенсу. А враховуючи токсичний склад та вуглецевий слід, може бути й ще менш виправданим”, – йдеться в дописі.
Також Артем зазначає, що сировина для виготовлення біопосуду (тростник, кукурудза) вирощується з великим вмістом пестицидів та споживання води і грунтів. На це витрачається в 2 рази більше ресурсів, ніж на інші види упаковки. Кукурудзу можна було б використати в сільському господарстві з меншим вуглецевим слідом.
” Біопластик містить шкідливі речовини (добавки, хімікати, пластифікатори), які важко виявити навіть в лабораторних умовах. Хімікати групи PFAS використовуються для жиро- та вологостійкості, але при цьому є вкрай стійкими (не розкладаються та накопичуються в організмі)”, – пише Миргородський.
Також в дописі зазначається, що біопластик буває Biodegradable та Biobased. В другій може міститися до 75% нафтопродуктів і вона не буде біорозкладною. Ба навіть біорозкладний пластик потребує спеціальних умов компостування, які відсутні в Україні.
Тож киянам радять віддавати перевагу багаторазовій упаковці, а виробникам інформувати споживача про те, що робити вживаною з упаковкою.
Також варто забезпечити сортування та роздільний збір в місці продажу. І переконатися , що підрядник її переробить/закомпостує.
Фото: facebook
