Про це передає Укрінформ із посиланням на France 24.
Нігер має особливу стратегічну цінність як для США, так і для Франції, оскільки обидві держави мають значну військову присутність у цій західноафриканській країні. Понад тисяча військовослужбовців з кожної країни базується в Нігері, щоб допомогти боротися зі сплеском джихадистських нападів у регіоні.
«Адміністрація президента США Джо Байдена розглядає цю країну як свій найкращий антитерористичний форпост у нестабільному Сахельському регіоні. Франція відмовилася виводити своїх військових, заявивши, що тільки «легітимна» влада має право просити про це», – зазначають журналісти.
Видання додає, що ведення військ із Нігеру загрожує не лише сплеском джихадистських угруповань, але й посиленням впливу російської групи найманців «Вагнер», яка присутня в кількох країнах Сахельського регіону, зокрема Малі, Чад та Буркіна-Фасо.
Затягнувши Нігер у свою орбіту, Москва може взяти під контроль понад 60% виробництва ядерного палива у світі.
Як відомо, внаслідок перевороту 26-27 липня влада в Нігері була захоплена військовими, які контролюють ключові адміністративні будівлі. Був повалений законно обраний проамериканський президент Мохамед Базум.
Генерал Абдурахман Чіані, який очолив державний переворот у Нігері, оголосив себе новим лідером країни.
Як пише видання The Financial Times, повалення Базума сталося після низки військових переворотів у Західній Африці, у тому числі в сусідніх Малі та Буркіна-Фасо. Лідери перевороту 2021 року в Малі за підтримки ПВК «Вагнер» вигнали французькі війська.
Генсек ООН засудив державний переворот у Нігері.
Фото: gettyimages
