Про це йшлося у сюжеті КИЇВ24.

Вікна реанімації Центру дитячої кардіохірургії захищені мішками з піском, аби убезпечити хоча б від уламків, якщо буде “прильот” поблизу. Адже перевести дітей, які перебувають на апаратах у бомбосховища просто неможливо. Інша сучасна деталь: тут перебувають діти з вогнепальними пораненнями і з уламками від ракет у тілі.

«За останню добу в нас співпало так, що два пацієнта було прооперовано — множинне вогнепальне поранення — дівчинка 11 років, і там більш серйозна ситуація була, одна з куль  потрапила в серце і доводилося зашивати рану серця і також проводити ревізію серця і з всієї порожнини і також діставати дуже багато куль, які пошкодили окрім серця, ще й легеню. Вдалося врятувати дитину, дитина також в задовільному стані», – розповів Роман Секелик, лікар-кардіохірург, завідувач хірургічного відділення Центру дитячої кардіології і кардіохірургії.

Розповідаючи про своїх пацієнтів сьогодні, лікарі говорять не лише про діагнози, а про розмір і кількість уламків, які дістають з маленьких тіл.

«У пацієнта були множинні уламки, ушкоджена легеня. Проведено було резекцію, тобто частково видалили легеню разом з уламками. Всього було видалено три уламки, один достатньо великих розмірів, близько 2 сантиметрів. Інші уламки меншого діаметру, близько 5 міліметрів»,  –  розповів Секелик.

Складно усвідомлювати, що мова йде про маленьких дітей, а не поранення бійців на фронті. За даними Офісу генерального прокурора щонайменше 1619 неповнолітніх отримали поранення різного ступеню з початку повномасштабного вторгнення.

«Які часи така і кардіохірургія, тобто наше життя змінилося і так само змінилася наша спеціальність. Раніше допомагали дітям з вродженими вадами серця, зараз доводиться рятувати дітей або з вогнепальними, або уламковими ураженнями серця або грудної порожнини»,  каже кардіохірург.

Лікарі свідомо ризикують власною безпекою. Коли розпочинається тривога, вони лишаються в операційних. Адже кардіохірургічні втручання можуть тривати години і зупинити їх бодай на хвилину – це приректи пацієнта на смерть.

«Якщо є тривога ми лише надіємося, що не буде влучань, тому що перервати оперативне втручання неможливо», – пояснює Вадим Ткачук, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Щодня росіяни цинічно воюють з маленькими дітьми. Станом на кінець серпня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, внаслідок повномасштабного вторгнення загинули 503 дитини. На жаль, цифри не є остаточними і щодня збільшуються.

Наталія Бєлогурова