Солодка, запашна і соковита… українська. Розповідаємо про ягідки-порічки, що ростуть по річках та про правильні солов’їні назви.
Починаємо з пошуку точних варіантів перекладу:
Не клубніка, а полуниці. Назва може бути пов’язана зі словом палені́ти, тобто яскраво горіти; червоніти, дозрівати, або – палі́ти – червоніти, рум’яніти. (Сезон дозрівання полуниць – кінець червня-початок липня)
Не земляніка, а суниці. Це праслов’янське слово утворене за допомогою префікса sǫ- і кореня nicь, значення якого – «обернений униз», відчитується відсилка до nіknǫti – «никнути, схилятися додолу, нахилятися» (Суниці найбільше полюбляють рости на лісових галявинах)
Не черніка, а чорниці. Звертаємо увагу: правильно буде через О, черниці – то ті, що належать до релігійної громади й живуть у монастирях. Походження назви доволі прозоре – від слова “чорний” (Вітаміни, якими наділені чорниці, покращують кровообіг, тому позитивно впливають на зір)
Не голубіка, а лохина. Імовірно це запозичення з польської, може бути споріднене зі словами волос, волохатий, тобто маємо вказівку на візуальну особливість ягоди (У Карпатських горах можна натрапити на величезні поля лохини).
Не біла чи червона смородина, а порічки. Ймовірно, слово прийшло до нас із польської та має відкриту відсилку до лексеми “річка”, адже ці ягоди люблять рости саме біля річок (Порічки – довговічні та доволі невибагливі до умов вирощування)
Не чорна смородина, говоримо просто без надлишку смородина. Назва пов’язана з праслов’янським словом *smordъ, тобто сильний запах. Погодьтеся, листя ягід пахне неймовірно (Смородина здатна покращувати настрій і заспокоювати людину)
Не крижовнік, а АҐРУС. Імовірно, слово прийшло з італійської через польське посередництво (Аби поласувати ягодами аґрусу, потрібно не раз обдерти руки об його колючки)
Не єжевіка, а ожина. Назва відсилає до праслов’янського слова їжак (еžь), а все тому, що кущ усипаний невеликими колючками (Ожина містить вітаміни A, C, E, тому є чудовим підсилювачем імунітету)
Не брусника, а брусниці. Найменування ягоди, найбільш імовірно, пов’язане з праслов’янською основою brus(*brous-), значення якої – червоний (Найбільш соковиті плоди брусниць збереш, якщо навідаєшся до лісу у вересні)
Не клюква, а журавлина. Слово могло утворитися внаслідок скорочення сполуки журавлина ягода, адже ця рослина росте на болотах, де водяться журавлі. (Сушена журавлина – чудова альтернатива родзинками під час випікання чи оздоблення страв).
Звертаємо увагу, коли говоримо про назви ягід, які мають суфікс -ИЦ, вживаємо лише множину. Правильно – полуниці, суниці, чорниці, брусниці. І це логічно, бо важливо вказати на сукупність. Безпомилково буде сказати:
1. Чекаю на сезон, коли на городах уже достигатимуть полуниці (а не полуниця).
2. Не втрималася й купила полуниць (а не полуницю), хоч і сезон ще не розпочався.
3. Увесь день пробула в лісі й назбирала повне відро чорниць (а не чорниці).
4. Обожнюю, коли бабуся влітку готує вареники зі щойно зірваними чорницями (а не чорницею)
Натомість, якщо в назві немає суфікса -иц, то можемо сміливо використовувати форму однини: смородина, лохина, ожина, журавлина
1. Високий вміст вітаміну С зберігається навіть у заморожених ягодах смородини.
2. Лохина більш ніжна на смак, ніж чорниці.
3. Одна склянка ожини містить половину добової норми вітаміну С.
4. Журавлина зарахована до списку суперфудів.
І наостанок пам’ятаймо: ми йдемо в ліс чи магазин по полуниці, суниці, чорниці. За полуницями – це калька з російської.
Отож насолоджуймося кожним соковитим українським словом і тримаймо мовний фронт разом!
Автор: Ірина Коваленко
