Про це заявив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія

“Депутати взагалі не порушували питання угоди зі слідством в корупційних правопорушеннях. Це надійшло від наших партнерів у рамках зобов’язань Ukraine Facility Plan. Сьогодні голосували урядову версію, тому що уряд визначений перемовником з ЄС по цьому плану”, – написав Арахамія.

За його словами, до проєкту закону, який пройшов сьогодні перше читання, дійсно є перелік зауважень у письмовій формі від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду. Але, як зауважив він, угода корупціонера зі слідством – це право прокуратури, а не обов’язок.

“Фінальна версія законопроєкту все одно буде проходити “залік” від міжнародників. Якщо громадянське суспільство вважає цей законопроєкт “зрадою”, у нього є право і можливість надати свої аргументи представникам посольств і міжнародних організацій. Але я впевнений, що все буде гарно доопрацьовано до другого читання, як це вже було багато разів в подібних ситуаціях”, – додав глава фракції.

Що передбачає законопроєкт

У четвер, 18 липня, Рада схвалила у першому читанні законопроєкт №11340. Документ передбачає надання можливості корупціонерам у разі угоди зі слідством отримати штраф замість покарання в’язницею.

Так, для винних у корупції хочуть встановити штрафи від 204 тисяч гривень до 204 млн гривень. Однак схвалення законопроєкту викликало шквал критики серед громадянського суспільства та опозиції. У антикорупційному комітеті Верховної Ради позначили, що закон має “корупційні ризики”, адже винний у корупції отримає менш суворе покарання.

Зеленський пропонував прирівняти корупцію до держзради

Минулого року у серпні Володимир Зеленський, як зазначають у ЗМІ, пропонував посилити покарання за корупцію та навіть порівняти цей фактор з держзрадою. Президент України пропонував передавати справи про корупцію до СБУ, адже саме цей орган займається загрозою національної безпеки.

У Національному антикорупційному бюро, яке було створено у 2015 році, як головний інструмент та засіб боротьби з корупцією, на ці заяви відреагували неоднозначно. Виступаючи на тій самій конференції за підсумками роботи ВАКС, голова Бюро Семен Кривоніс заявив, що віддавати корупційні справи іншим органам не можна.

“Виняткова підслідність НАБУ щодо топкорупції – це один із фундаментів незалежності антикорупційних органів. Фундамент та база, на яких створювалася антикорупційна структура. Я думаю, це просто не підлягає жодним обговоренням, виняткова підслідність НАБУ має залишатися в тій редакції, в якій є”, – зазначив голова Бюро.

Таку ж думку транслювали й незалежні агенції журналістських розслідувань. Наприклад, Transparency International випустили матеріал, де назвали причини, чому корупцію не можна прирівняти до державної зради.