Україна за 35 років незалежності сформувала комплексну антикорупційну систему — від законодавства та фінансового контролю до НАБУ, САП, НАЗК і ВАКС.

Про це йдеться в огляді Transparency International Ukraine, присвяченому головним антикорупційним здобуткам країни.

Перші кроки: 1991–2013 роки

У 1990-х корупцію в Україні значною мірою сприймали як звичну практику. Водночас держава поступово створювала правові та інституційні основи для боротьби з нею.

1995 рік — перший спеціальний антикорупційний закон. Україна ухвалила Закон «Про боротьбу з корупцією», який визначив поняття корупції та встановив адміністративну відповідальність за відповідні порушення.

1996 рік — створення Рахункової палати. Вона стала конституційним органом зовнішнього фінансового контролю за використанням коштів державного бюджету.

1998 рік — справа Павла Лазаренка. Колишній прем’єр-міністр став першим українським високопосадовцем такого рівня, обвинуваченим у корупції.

2006 рік — міжнародні антикорупційні зобов’язання. Україна ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції та Кримінальну конвенцію Ради Європи. Того ж року країна приєдналася до GRECO — Групи держав Ради Європи проти корупції.

2008 рік — обов’язкове ЗНО. Єдині правила тестування для вступників суттєво обмежили можливості для корупції під час вступної кампанії.

2011 рік — доступ до публічної інформації. Відповідний закон надав громадянам і журналістам юридичний інструмент для контролю за діяльністю чиновників та використанням державних ресурсів.

2012 рік — заснування Transparency International Ukraine. У 2014 році організація отримала офіційну акредитацію глобального руху Transparency International.

Побудова антикорупційної системи: 2014–2021 роки

Після Революції Гідності Україна за короткий час створила спеціалізовану систему боротьби з топкорупцією та запровадила нові інструменти прозорості.

2014 рік — антикорупційний пакет законів. Він передбачав створення НАБУ, системи запобігання корупції, відкриття майнових реєстрів та електронного декларування доходів і видатків чиновників.

2015 рік — НАБУ та САП. У квітні було створено Національне антикорупційне бюро України, а у вересні — Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.

Того ж року запрацював Єдиний державний портал відкритих даних.

2016 рік — АРМА, Prozorro та е-декларування. Було створено Агентство з розшуку та менеджменту активів, запущено електронну систему публічних закупівель Prozorro та систему електронного декларування.

2019 рік — Вищий антикорупційний суд. ВАКС став останньою спеціалізованою інституцією, створеною в межах антикорупційної реформи.

2020 рік — «Дія» та захист викривачів. Цифровізація державних послуг через застосунок і портал «Дія» мала зменшити людський фактор та побутову корупцію. Також законодавство закріпило правові гарантії для викривачів корупції.

Антикорупційна система під час війни: 2022–2026 роки

Повномасштабна війна не стала причиною для згортання антикорупційних реформ. Навпаки, вони стали однією з умов євроінтеграції України.

2022 рік — статус кандидата в ЄС. Антикорупційні реформи були визначені серед базових умов подальшого вступу України до Євросоюзу.

2023 рік — Державна антикорупційна програма. У березні затвердили програму на 2023–2025 роки, яка містила конкретні завдання та показники для десятків державних органів. У 2024 році її адаптували до умов воєнного часу.

Травень 2023 року — справа Всеволода Князєва. Голову Верховного Суду затримали за підозрою у топкорупції. Він став найвищим за посадою підозрюваним у такій справі, що, за оцінкою Transparency International Ukraine, продемонструвало відсутність недоторканних посад у системі.

2023–2024 роки — розвиток DREAM. Запрацювала електронна екосистема управління відбудовою, покликана забезпечити прозорість процесів відновлення. Transparency International Ukraine долучилася до її адвокації та запуску.

2025–2026 роки — захист незалежності антикорупційних органів. Громадяни виходили на акції на захист автономії НАБУ і САП та проти політичного тиску на антикорупційну систему. Це стало одним із проявів зростання ролі громадянського суспільства у захисті реформ.

Окремо Transparency International Ukraine відзначає хвилю справ проти високопосадовців і великих бізнесменів у 2025–2026 роках, зокрема розслідування у справах «Мідас» та щодо маєтків «Династії».

За оцінкою організації, за 35 років Україна пройшла шлях від відсутності чіткого законодавчого визначення корупції до комплексної системи спеціалізованих органів, відкритих даних, електронних закупівель і декларування.

Водночас антикорупційна реформа залишається незавершеною. Її подальший розвиток, як зазначають автори огляду, залежить не лише від роботи державних інституцій, а й від готовності суспільства захищати їхню незалежність.