Український військово-промисловий комплекс за 35 років Незалежності створив низку розробок, які знайшли застосування у війні проти Росії. Серед них — масові FPV-дрони, далекобійні ракети та морські безекіпажні системи.

Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна.

FPV-дрони

FPV-дрони стали одним із головних технологічних проривів повномасштабної війни. Йдеться передусім про швидкісні квадрокоптери, які використовують як ударні безпілотники, хоча до класу FPV належать також інші типи дронів.

Перше бойове застосування FPV-дронів, за наведеними даними, відбулося у червні 2022 року підрозділом зі складу 93-ї ОМБр.

Їхня ключова перевага — поєднання низької вартості та можливості завдавати високоточних ударів. Дрон вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів може уражати техніку вартістю мільйони доларів.

За даними видання, в Україні FPV виробляють понад 160 компаній, а загальна виробнича спроможність перевищує 8 млн дронів на рік. У 2025 році Сили оборони отримали 3 млн FPV.

Станом на перше півріччя 2026 року держава законтрактувала безпілотники різних типів на 333,6 млрд гривень, причому найбільшою категорією стали саме FPV.

Основні характеристики:

  • дальність — до 25 км;
  • швидкість — понад 150 км/год;
  • бойова частина — до 4 кг.

Як зазначив СЕО Української ради зброярів Ігор Федірко, Україна фактично перетворила цивільну технологію на масовий клас керованої зброї та сформувала навколо неї нову оборонну галузь.

«Нептун»: від берегової оборони до ударів по цілях на 1000 км

Протикорабельну крилату ракету Р-360 «Нептун» розробили інженери київського КБ «Луч» у 2010–2020 роках. Пізніше створили також модифікацію для ураження наземних цілей.

Початково ракета призначалася для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тонн і мала бойову частину масою 150 кг. У версії для ударів по наземних цілях масу бойової частини збільшили до 350 кг.

Залежно від модифікації дальність ракети може сягати 1000 км. Швидкість — близько 900 км/год. Ракета летить на надмалих висотах і здатна маневрувати.

Перше бойове застосування «Нептуна» відбулося 14 квітня 2022 року. Двома ракетами українські військові уразили ракетний крейсер «Москва» — флагман Чорноморського флоту РФ. Після вибуху боєкомплекту корабель затонув.

У березні 2025 року Володимир Зеленський повідомив про успішне бойове застосування «Довгого Нептуна» з дальністю до 1000 км.

Таким чином, розробка пройшла шлях від берегового протикорабельного комплексу до засобу далекого високоточного ураження.

Характеристики:

  • максимальна дальність — до 1000 км;
  • бойова частина — до 350 кг;
  • швидкість — близько 900 км/год.

Морські дрони

Після початку повномасштабного вторгнення Україна створила кілька моделей ударних безпілотних надводних апаратів.

Такі системи можуть використовуватися для ураження кораблів, розвідки, мінування, доставки вантажів, евакуації та ретрансляції зв’язку.

Перші дослідні зразки випробували у липні 2022 року. Першим бойовим застосуванням стала спроба атаки на фрегат «Адмірал Макаров» 17 вересня того ж року.

Морські безпілотники разом із протикорабельними ракетами змінили ситуацію в Чорному морі та створили постійну загрозу для російського флоту.

Водночас, як наголосив Ігор Федірко, було б неправильно вважати, що саме морські дрони самостійно змінили ситуацію. На це вплинула спільна робота ракет, розвідки, спецоперацій та безпілотних систем.

Основні характеристики:

  • дальність ходу — до 1000–1200 км;
  • максимальна швидкість — до 90 км/год;
  • бойова частина — до 1000 кг;
  • автономність — до кількох діб.

За словами голови Всеукраїнської федерації військових пілотів БпЛА В’ячеслава Клементьєва, наступним етапом розвитку таких систем може стати спільна робота кількох безпілотних платформ, об’єднаних єдиною системою управління.

«Вільха»: українська високоточна РСЗВ

Реактивну систему залпового вогню «Вільха» розробили у 2017 році на основі радянської РСЗВ 9К58 «Смерч». Над комплексом працювали близько 15 підприємств українського оборонно-промислового комплексу, зокрема КБ «Південне» та КБ «Луч».

«Вільха» використовує коригований боєприпас калібру 300 мм. Пускова установка може нести до 12 ракет, кожна з яких має бойову частину масою до 250 кг.

Під час випробувань у травні 2017 року ракети, запущені з полігону в Одеській області, вразили ціль на полігоні в Херсонській області з відхиленням не більш як 15 метрів.

За оцінкою NAUDI, «Вільха» стала першою українською високоточною 300-мм системою для відповідних пускових установок. Її ракета коригує траєкторію польоту, а виробництво здійснюється в Україні за замкненим циклом.

Характеристики:

  • маса ракети — близько 800 кг;
  • калібр — 300 мм;
  • бойова частина — до 250 кг;
  • максимальна дальність — до 202 км.

БМ «Оплот»

Танк БМ «Оплот» створили інженери Харківського конструкторського бюро машинобудування. Він є глибокою модернізацією Т-84.

Основне озброєння танка — 125-мм гладкоствольна гармата КБА-3 з автоматом заряджання. Башта може повертатися на 180 градусів менш ніж за п’ять секунд.

«Оплот» має комбіновану систему захисту, що включає пасивну броню та вбудований динамічний протитандемний захист «Дуплет». За даними розробників, він може знижувати характеристики бронебійних підкаліберних та кумулятивних засобів ураження до 90%.

Танк оснащений дизельним двигуном 6ТД-2 потужністю 1200 кінських сил. Він здатен працювати не лише на дизельному паливі, а й на бензині, гасі або їхніх сумішах.

Водночас опитані виданням військові зазначають, що роль танків та бронемашин за останні роки суттєво змінилася. Проте за правильного тактичного застосування вони залишаються серйозним засобом ведення бойових дій.

Характеристики:

  • потужність двигуна — 1200 к.с.;
  • максимальна швидкість — 70 км/год;
  • основне озброєння — 125-мм гармата КБА-3;
  • боєкомплект — 46 пострілів.