Про це повідомили у Національному музеї історії України.
Проєкт реалізували без залучення державного фінансування за підтримки компаній «Київстар» та Farmak.
Процес реконструкції розпочався навесні 2026 року з 3D-сканування оригінального музейного фрагмента. Фахівці провели рентгенофлуоресцентний аналіз для визначення хімічного складу бронзи та за допомогою акустичного синтезу змоделювали поширення звукових коливань, щоб почути прогнозований звук ще до лиття. До міжнародної команди долучилися історики, археологи, інженери, акустики та майстри лиття з України, Німеччини, Нідерландів і Португалії.
Фінальний етап — лиття копії дзвона вагою 87,5 кг із максимальним відтворенням складу середньовічного сплаву — відбувся на нідерландській ливарні Royal Eijsbouts. Для відтворення кріплення та язика використовували матеріали німецьких експертів і фрагмент корони давньоруського дзвона із села Сахнівка на Черкащині. Організатори також виготовили 20 мініатюрних копій дзвона, які передадуть до українських шкіл.
Десятинна церква, закладена князем Володимиром Великим наприкінці X століття, була першим кам’яним храмом Русі. Фрагмент її давнього дзвона (близько 60% поверхні, без язика та кріплень) у 1937 році виявив український археолог Теодосій Мовчанівський під час розкопок. У 1938 році науковця заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляли.
У Національному музеї історії України наголосили, що реалізація проєкту дозволяє не лише повернути до життя артефакт, звук якого не лунав майже 800 років, а й відновити в публічному просторі пам’ять про репресованого дослідника Теодосія Мовчанівського.
