Про це повідомляє Zeit.
У разі успішної угоди, російський газ потенційно зможе постачатися до Європи через формально “американський” трубопровід.
Як пише The Insider, восени минулого року з’явилася інформація про намір Лінча, який довгий час працював у Росії, викупити “Північний потік-2”. У травні цього року бізнесмен прибув із Лондона до Берліна, щоб особисто взяти участь в обговоренні потенційної купівлі та модернізації трубопроводу. 9 травня в кантоні Цуг (Швейцарія) також відбулося судове засідання, присвячене реструктуризації боргу компанії-оператора газопроводу.
Процедура банкрутства Nord Stream 2 AG — дочірньої структури “Газпрому” — була ініційована судом Цуга ще навесні 2022 року, однак ухвалення остаточного рішення неодноразово відкладалося. У січні 2025 року суд встановив крайній термін для укладення мирової угоди між компанією та її кредиторами — до 9 травня. Як вказано в офіційному пресрелізі, угоду було підписано 30 квітня, а 9 травня її затвердив швейцарський суд. Сума погашеного боргу не розголошується.
Згідно з повідомленням, Стівен Лінч прожив у Росії близько 20 років і остаточно залишив країну у 2019 році. Як писала The Wall Street Journal, він досяг успіху завдяки придбанню російських активів за заниженими цінами. У 2000-х роках він брав участь у купівлі майна ЮКОСу.
Зокрема, Лінч організував придбання нідерландської “дочки” ЮКОСу — компанії Yukos Finance. У 2007 році він розробив стратегію придбання її активів і залучив групу інвесторів. В одному з електронних листів учасник процесу назвав Лінча “ключовою фігурою” угоди. На початковому етапі його партнери з ентузіазмом оцінювали перспективи операції, вважаючи її вигідною. Згідно з документами, з якими ознайомились журналісти, вони очікували перемоги на аукціоні завдяки “міцним зв’язкам із Кремлем”.
Для реалізації угоди Лінч разом зі своєю інвестиційною компанією придбав невелику фірму, яку заснувала російська “Роснефть”. Як зазначається, однією з умов угоди було подальший перепродаж активу Yukos Finance — трубопроводу у Словаччині — третій стороні з Росії, тобто фактично його повернення під контроль Москви. Зрештою, інвесторська група під керівництвом Лінча придбала Yukos Finance за 310 мільйонів доларів, однак реалізувати намір продати трубопровід російській стороні не вдалося — актив передали Братиславі.
У контексті поточної спроби придбання “Північного потоку-2” Лінч ще має отримати дозвіл від Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC). У своєму зверненні до цього відомства він наголосив на прагненні “вивчити можливість придбання з метою дерусифікації”, тобто юридичного виведення трубопроводу з-під впливу РФ. Проте, як зазначається, з огляду на його попередній досвід з Yukos Finance, ці наміри викликають сумніви.
Нагадаємо, що Європейський Союз має намір запропонувати зниження стелі цін на російську нафту та заборону на використання інфраструктури «Північного потоку» в рамках нового пакета санкцій проти Москви.
