Про це пише Europe says.

За словами західних посадовців, ця ініціатива передбачає участь менш ніж 30 000 військових, зосереджених переважно на повітряній та морській обороні. Наземні сили будуть мінімальними і не розміщуватимуться поблизу фронту на сході України.

Серед завдань сил – забезпечення безпечного відкриття повітряного простору України для комерційних рейсів, а також гарантування безпеки морської торгівлі в Чорному морі, що є критично важливим для експорту продовольства та зерна.

Протягом майже трьох років війни Росія неодноразово атакувала енергетичну та іншу інфраструктуру України, тому їхній захист також вважається ключовим для відновлення країни після завершення конфлікту.

Наразі незрозуміло, чи підтримає Україна цю ініціативу, оскільки президент Володимир Зеленський закликав створити сили стримування чисельністю 100 000–150 000 осіб, до яких були б залучені й США.

Однак минулого тижня новий міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що «жодні американські війська не будуть розміщені в Україні».

Розмір європейських армій залишається відносно скромним, тому будь-які заходи безпеки після війни будуть обмежені кількома десятками тисяч військових і зосереджені на технологічній перевазі.

Передумовою європейського плану є також зобов’язання США надати «страховий механізм». Хоча деталі цього механізму поки що не розкриваються, один із посадовців зазначив, що він, ймовірно, буде «орієнтованим на повітряну міць та її надзвичайну силу». Такі операції можуть базуватися в Польщі та Румунії, додали у відомстві.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наступного тижня вирушить до Вашингтона, щоб особисто переконати президента США Дональда Трампа погодитися на надання цього «страхового механізму», який гарантуватиме, що європейські «сили гарантування» не стануть мішенню для майбутніх атак Росії. Президент Франції Еммануель Макрон також планує візит до Вашингтона наступного тижня.

Як пише FT, Голова Євроради Антоніу Кошта опитує 27 столиць ЄС, щоб скласти список того, що блок готовий колективно надати Україні в плані військ та озброєння, що могло б служити гарантією безпеки для забезпечення дотримання будь-якої мирної угоди.

Тим часом Росія вже заявила, що виступає проти розміщення будь-яких військ НАТО в Україні після завершення війни. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у вівторок заявив, що сили НАТО під будь-яким іншим прапором будуть «неприйнятними для нас».

Західні посадовці наголосили в середу, що немає жодного бажання розміщувати європейські війська на сході України, де вони могли б стати об’єктами російських провокацій. Це відображає політику останніх трьох років, спрямовану на уникнення ескалації війни до прямого конфлікту між НАТО та Москвою.

“Було б дивно, — сказав один із посадовців, — почати впроваджувати щось, що може призвести до прямого конфлікту між західними силами та Росією.”

Зусилля зі створення європейських «сил гарантування» наразі перебувають на «концептуальному етапі» — військові структури розробляють пропозиції, які можуть бути схвалені європейськими політиками та, зрештою, стати частиною мирної угоди, якщо Україна та Росія погодяться на її укладення.

Україна все ще отримує запаси американської зброї, передача якої була ухвалена в останні дні адміністрації Байдена, і, на думку Заходу, наразі здатна самостійно протистояти російському вторгненню ще деякий час.

За оцінками Міністерства оборони України, 20% її озброєнь надходить зі США, 55% — з власного виробництва, а 25% — з Європи. Водночас експерти зазначають, що американська зброя зазвичай має вищу якість.

«Постачання триває», — наголосив один із посадовців. За його словами, запасів зброї вистачить, щоб «утримати Україну в бою значно довше за будь-які обговорення можливого припинення вогню».