Головні герої – троє хлопців, вихованих батьком-націоналістом та борцем ІРА. Вони використовують ірландську мову як зброю, вступаючи у суперечки з поліцією, радикальними угрупованнями та консерваторами. Їхнє життя змінюється, коли вони зустрічають вчителя музики. Вчитель змінить шкільну дошку на діджейський пульт, і белфастська трійця несподівано для себе очолить рух за громадянські права і рідну культуру, не гребуючи показати всім “п’яту точку” з надписом “Британців геть”. Фільм поєднує бунтарський гумор, антиколоніальні погляди та історію боротьби за ірландську культуру.

Власне, учасники гурту Kneecap – Ліам, Ніше та Джей-Джей – зіграли самих себе, а ось образ їхнього батька втілив відомий ірландський актор німецького походження Майкл Фассбендер (“Безславні виродки”, “Сором”, “Прометей”, “Стів Джобс”, франшиза “Люди Ікс”). Повідомлялося, що батько – це вигаданий персонаж із трагічним бекграундом.

Зняв фільм ірландський письменник Річ Пеппіатт, для якого це повнометражний режисерський дебют. Зйомки проходили у Белфасті та Дубліні протягом 2023 року. Виробництво підтримувала BBC Film та Screen Ireland. Значна частина фільму знята ірландською мовою, що є важливим культурним жестом на підтримку гельської спадщини.

Світова прем’єра фільму відбулася на найбільшому в США фестивалі незалежного кіно “Санденс” на початку 2024 року (де він отримав одну з нагород), а після цього Kneecap активно демонструвався на престижних кіноподіях по всьому світу і продовжував збирати відзнаки. Серед іншого він був двічі номінований на премію Європейської кіноакадемії, Critics’ Choice Awards та British Independent Film Awards.

Наразі оцінка фільму на IMDb становить 7,6 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 96% схвалення від критиків з відзнакою “Сертифікована свіжість” та 95% від глядачів. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 76 зі 100 балів, а широка аудиторія – в 7,4 з 10 балів, що в обох випадках відповідає характеристиці “в цілому позитивні відгуки”.

The Guardian описує фільм як шалений, енергійний та політично заряджений фільм: Kneecap не просто створює музику — вони створюють рух, і фільм відображає це зухвало та щиро. IndieWire стверджує, що фільм – найсміливіша музична біографія з часів 8 Mile: з гумором, болем і характерною ірландською відвагою. Variety пише про фільм як мову спротиву, мову ритму: Kneecap — це не просто історія про реп, це історія про голос громади.