По-перше, розставляємо всі крапки над Ї в питанні запозичених слів. Бутерброд, канапка й навіть канапе 

говорити можна, адже ці назви доволі давно потрапили в мову, успішно пройшли процес адаптації й міцно вкорінилися в щоденному вжитку.

Бутерброд примандрував до нас із німецької через російське посередництво. В основу лексеми закладені іменники Butter (масло) і Brot (хліб). Відповідно дослівно перекладаємо “намащена маслом скибка хліба”. Лише з потраплянням на слов’янський ґрунт (не раніше ХІХ століття) розвинулося сучасне значення “шматочок хліба з маслом, ковбасою, сиром, шинкою чи ікрою” (На столах з’явились чай, бутерброди, цукерки, – натрапляємо в Миколи Трублаїні).

Тим часом надзвичайно популярні в західних областях України канапки або канапе потрапили в мову з французької через польське посередництво.

 Польське kanapka пов’язане з kanapa, тобто “диван”, і є калькою французького canape, тлумачення якого “диван; бутерброд” (Може, ви хочете що-небудь з’їсти? Я маю тут канапки з шинкою і .. сиром, трохи чипсів, – у Юрія Андруховича).

Зауважмо: канапка і канапе – не абсолютні синоніми, до останнього в словниках є така примітка: маленький бутерброд чи інша закуска (іноді на дерев’яній або пластиковій паличці) (Вечір 17 лютого хотілося провести в тісному колі.., тягнути шампусик і жувати канапе зі шпротами, – пише Любко Дереш).

І тепер нарешті українські смачні відповідники. Накладанець – лексема утворилася на базі дієслова “накладати” у значенні “покривати зверху чим-небудь; класти що-небудь зверху”. Маємо аналогічні іменники-назви страв на -анець: завиванець, перекладанець (На ранок ми зустрічаємося до сніданку. Трав’яний чай, завивані накладанці з лавашу і сиру, свіжі овочі, – знову ж таки описує Любко Дереш)

Українська не обмежилася одним варіантом назви перекуски та витворила ще лексеми мазанець, мазанка. Це абсолютні синоніми до запозиченого слова “бутерброд” у його первинному значенні “хліб з маслом”. В основу закладена дія “мазати”, отже, мазанець, мазанка – це шматочок хліба чимось намазаний. Цікаво, така назва – аж ніяк не сучасна вигадка для заміни запозичених лексем, її фіксують ще видання

 дорадянської епохи, зокрема “Словарь української мови” Бориса Грінченка 1909 року. Віднаходимо: мазанка – кусокъ хлѣба, намазанный масломъ, бутербродъ (Мазанці, викладені на таці, так і вабили око студента).

Увідповіднюємо запозичені слова та власне українські лексеми так. Первинні тлумачення і способи приготування дозволяють поставити знак дорівнює між бутербродом і мазанкою/мазанцем, а от накладанця краще ототожнити з канапкою або сендвічем – різновидом бутерброда, що, як правило, складається з двох і більше шматочків хліба або булки, між якими розташовано шинку, сир. 

Отож смакуйте кожним українським словом, борітеся за його споконвічне існування й обов’язково поборете все вороже!

Фото: getty images/КИЇВ24