Про це Андрій Пишний написав у фейсбуці.
Так під час круглого столу обговорювали ідею репараційної позики – довгострокової позики від партнерів України із забезпеченням у вигляді права вимоги України до росії щодо виплати репарацій та під гарантії російських резервів, які можуть бути зараховані кредиторами проти зобов’язань України за позикою в разі відмови росії виплатити репарації.
Він додав, що цей інструмент має певні переваги. Такий кредит гнучкий у реалізації, зрозумілий полісімейкерам та, на думку багатьох з них, менш ризиковий з юридичної точки зору. Тож його розглядають разом із позикою під заставу доходів від заморожених російських активів
“Те, що зараз експертна спільнота та політики генерують різні ідеї щодо фінансового інжинірингу, які є креативними і з юридичної, і з фінансової точки зору, є безперечно позитивною тенденцією. Це доводить, що наші міжнародні партнери націлені на пошук ефективних рішень для надання Україні доступу до активів рф” – додав він.
Використання заморожених активів РФ для потреби України — дискусійне питання
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ Україна закликала країни “Великої сімки” та Євросоюзу заморозити російські активи та передати ці кошти на відновлення країни у стані війни. Але українські дипломати зіткнулися з низкою розбіжностей із боку європейських та американських політиків.
Наприкінці минулого року США запропонували конфіскувати 300 млрд доларів російських активів, але поки що план не змогли погодити. Також розглядалося питання передачі Україні прибутку, який отримують європейські банки із заморожених активів росіян.
При цьому, 3 травня, стало відомо, що країни Великої сімки вже не розглядають повну конфіскацію російських активів. G7 шукає менш радикальні варіанти використання грошей РФ на користь України.
