Компанія-розробник сервісу Kyiv Smart City начебто подала в суд на владу Києва з вимогою повернути борг у 611 тисяч гривень за користування додатком з липня по жовтень 2020 року. Про це повідомляє dev.ua.

За даними видання, розробка Kyiv Smart City проводилася не за рахунок бюджетних коштів, а в рамках комерційного договору про спільну діяльність між КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ) міської адміністрації і приватною компанією Digital Solutions.

Згідно з угодою, міська влада зобов’язалися платити розробнику 1% від суми за всі продані квитки в міському комунальному транспорті і аж до липня 2020 року робила це справно. Після цієї дати, адміністрація міста начебто відмовилася виконувати ці зобов’язання в односторонньому порядку, пояснюючи це тим, що відповідно до закону «Про державні закупівлі», сума винагороди не повинна перевищувати 200 000 гривень на рік, а в іншому випадку необхідно оголошувати тендер.

За даними видання, виплати перевищували цей поріг: на першому етапі (25.02.2019 – 31.12.2019) міська влада виплатила розробникам 462 000 гривень, на другому етапі (01.01.2020 – 30.06.2020) — 489 000 гривень і на третьому етапі (01.07.2020 – 31.10.2020) — 611 000 гривень.

Розробник вимагає розрахуватися з ним за липень-жовтень 2020.

У березні Digital Solutions перемогла в госпсуді, за рішенням якого, оскільки договір про спільну діяльність не є договором про закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави і громад, дія закону «Про державні закупівлі» на цю угоду не поширюються. ГІОЦ також начебто програв справу, в якій влада вимагала розірвати договір з розробником програми.

Видання нагадує, що на розробку нового київського додатку «Київ Цифровий» тендер міська адміністрація теж не оголошувала. Розробляли його штатною командою програмістів КП ГІОЦ «без закупівлі послуг у третіх осіб і без залучення коштів бюджету міста Києва».

Тим часом, міський голова Віталій Кличко на конференції iForum-2021 розповів про технологічний розвиток міста, в тому числі — й розвиток застосунку «Київ Цифровий».

За 7 місяців застосунок «Київ Цифровий» завантажили 360 000 раз, здійснили 5 млн поїздок, зареєстрували 135 000 авто та придбали 220 000 транспортних карт.

«Систему технологічного – «розумного» управління містом Київ розпочав впроваджувати першим в Україні, понад 6 років тому. Стартували ми тоді з «відкритого бюджету», який нам допомагали запускати німецькі партнери. Далі була система ProZorro, яку ми впровадили теж першими. Система електронних петицій, та багато електронних сервісів для киян. І сьогодні я можу сказати, що система управління містом знаходиться в мене в кабінеті. На великому екрані, в онлайн режимі я можу оперативно реагувати на процеси, що відбуваються в місті. Або ж – з планшету, якщо я десь на виїзді і знаходжуся не в мерії», – сказав Кличко.

Також Кличко розповів про проект з моделювання ситуацій та створення ефективної транспортної моделі міста, яка дасть можливість в онлайн-режимі аналізувати завантаженість шляхів, планувати капітальні ремонти старих та будівництво нових інфраструктурних об’єктів, базуючись на реальних даних та потребах столиці.

«І таку модель Київ планує створити в 2022 році. Ми вже маємо дані, які можна використовувати не тільки для аналізу поточної ситуації, а й для її подальшого прогнозування. Як зміняться потоки транспорту через ремонт дороги? Як вплине погодна ситуація на завантаженість шляхів? Яких маршрутів громадського транспорту не вистачає киянам? На ці питання зможемо отримати відповідь завдяки моделюванню. А наступний крок – інтелектуальне керування трафіком. Це дозволить збільшити пропускну здатність доріг та заощадити час на пересування містом», – наголосив він.

Він окремо зупинився на елементах «розумного міста», що вже кілька років працюють в Києві. Зокрема – система електронних петицій та Громадський бюджет. А також розповів про план з дистанційного збору даних та керування різними процесами в місті.

«Цього року ми плануємо забезпечити повне покриття міста бездротовою мережею IoТ, до якої поступово підключимо мільйони інтелектуальних пристроїв-сенсорів. Для чого? Для того, щоб найближчим часом ми могли здійснювати: моніторинг якості повітря та водойм, дистанційний контроль мікроклімату в закладах освіти і охорони здоров’я, контроль та оптимізацію вивезення сміття, дистанційне зняття показників лічильників, контроль доступу до підвалів, дахів, ліфтових шахт в житлово-комунальному господарстві та багато інших інструментів для ефективного управління і для комфорту киян», – розповів Кличко.

Як ми повідомляли, у Києві планують інтегрувати портал електронних петицій у застосунок «Дія».

Фото: Фейсбук