Про це йдеться в даних Московської біржі.
Рубль продовжує падати, оскільки попит на тверду валюту в Росії зростає на тлі відновлення імпорту, коли економіка перебуває під міжнародними санкціями через війну проти України.
Як зазначає Bloomberg, падіння рубля повернуло його до рівня, який спровокував екстрене підвищення процентних ставок у серпні та викликав запеклу дискусію про можливі заходи щодо контролю за капіталом.
Голова Банку Росії Ельвіра Набіулліна застерігає від використання адміністративних заходів для підтримки обмінного курсу, воліючи натомість покладатися на монетарну політику. Центральний банк підвищив ключову ставку до 12% із 8,5% на позачерговому засіданні у серпні після того, як рубль востаннє подолав позначку 100. Центробанк підняв ставку її ще на процентний пункт до 13% минулого місяця.
У серпні центральний банк також оголосив, що утримається від покупок іноземної валюти до кінця цього року.
Серпневе підвищення ставок стало найрізкішим з моменту вторгнення Росії до України у лютому 2022 року. Хоча досі це мало обмежений вплив, без підвищення карбованець був би набагато слабшим, сказала Набіулліна на Московському фінансовому форумі минулого тижня.
Найбільші російські експортери, основні постачальники іноземної валюти, водночас зазнали значного зниження експортних доходів. Російські експортери продають менше валюти на внутрішньому ринку.
Падіння експорту, викликане західними санкціями та зміною торгових потоків, у поєднанні з відновленням імпорту цього року призвело до послаблення рубля. Профіцит рахунку поточних операцій Росії у січні-серпні скоротився на 86% у річному вирахуванні до 25,6 млрд доларів.
Нагадаємо, цього місяця інвестиційний банкір Сергій Фурса заявляв, що прямих наслідків для економіки РФ від падіння рубля немає.
Фото: Bloomberg / getty images
