Про це повідомила заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони, журналістка Тетяна Ніколаєнко. Також із заявою вийшла сама ГАР МО.
Йдеться про компанію «Мілікон ЮА», про яку рада знає, адже «публічно й активно» протидіяла Міністерству оборони у спробах закупити в неї бронежилети.
«Рік я боролося з контрактом на бронежилети від компанії “Мілікон”, бо це була корупційна схема, щоб нарешті дізнатись, що… за нею стояв Міндіч», — зазначила Ніколаєнко.
За її словами, ще взимку Державний оператор тилу оголосив тендер ціною 1,6 мільярда гривень на 75 тисяч бронежилетів, на який прийшла і який виграла за найнижчою ціною невідома компанія «Фортеця захисту».
Але її не законтрактували через відсутність ліцензії на продаж, тоді як інші українські виробники її мали. А втім, ДОТ скасував торги, бо «вибрав не інтереси українського виробника, а конкретного Міндіча», заявила журналістка.
За місяць зʼявився новий тендер на 200 мільйонів гривень, який і виграв «Мілікон ЮА» зі зразком бронежилета, взятим у «Фортеці захисту».
Як пояснює ГАР, компанія «Мілікон ЮА» позиціювала себе як представника ізраїльської компанії «Масада». Водночас засновники «Мілікону» збігалися із засновниками компанії «Фортеця захисту».
«Компанія провалила перші черги постачань, в Україну приїхали не ізраїльські броніки, а китайське гівно — яке прострілювалось й було косо пошите. І кожну нараду з ДОТ я гавкала, то коли ж вони розірвуть цей контракт. ДОТ робив камʼяне обличчя. Вони зубами тримались і не розривали», — заявила Ніколаєнко.
Зрештою, агенція розірвала контракт в останній день, а гроші за бронежилети держава так і не заплатила.
У ГАР МО наголосили, що їм незрозумілі дії співробітників міністерства, які «лобіювали вочевидь неякісні “ізраїльські” бронежилети».
«На відміну від корупційної схеми в “Енергоатомі”, де наглядова рада не знала або не хотіла знати про існування схеми, у Міністерстві оборони тиск не спрацював, зокрема й завдяки незалежній громадській раді, підзвітній тільки й виключно громадянському суспільству», — заявили в раді.
Там закликали провести розслідування не лише того, що є на плівках, а й перевірити інші контракти Міноборони.
Нагадаємо, напередодні секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров підтвердив, що мав зустріч із бізнесменом Тимуром Міндічем у період, коли очолював Міноборони. Але відкинув заяви про вплив на нього.
10 листопада детективи НАБУ провели обшуки в бізнесмена Тимура Міндіча, а також у колишнього міністра енергетики, а нині міністра юстиції України Германа Галущенка і в компанії Енергоатом. Детективи задокументували «діяльність високорівневої злочинної організації», яку очолював «відомий у медіа бізнесмен». Зловмисники вибудували масштабну корупційну схему впливу на НАЕК Енергоатом та вимагали від контрагентів компанії відкати у сумі 10−15% від вартості контрактів.
НАБУ опублікувало серію аудіозаписів, на яких обговорюють відмивання грошей, згадується міністр Герман Галущенко і, ймовірно, Тимур Міндіч. Усі вони використовували псевдоніми: Галущенка на плівках називають “професором”, а Міндіча – Карлсоном.
11 листопада НАБУ заявило про затримання п’ятьох людей у справі Мідас. Також підозри отримали:
- бізнесмен — керівник злочинної організації (псевдонім Карлсон).
- колишній радник міністра енергетики (Рокет);
- виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатому (Тенор);
- чотири особи — «працівники» бек-офісу з легалізації коштів.
Окрім цього, про підозру повідомили колишньому віцепрем’єр-міністру України Олексію Чернишову.
