Про це повідомили у Міжнародному кримінальному суді.
Там вважають, що Улан-Батор не виконав прохання МКС співпрацювати в цій справі.
Через це Монголія перешкодила Міжнародному кримінальному суду виконувати свої функції та повноваження. Тож Палата попереднього провадження передала справу до Асамблеї держав-учасниць. Цей орган вирішуватиме, що робити далі.
Також Палата підтвердила, що особистий імунітет, зокрема імунітет лідерів країн, не можна оскаржувати у МКС. Держави-учасниці та ті, хто визнає юрисдикцію МКС, зобов’язані заарештовувати та видавати тих, на кого є ордер, попри офіційну посаду чи громадянство.
Римський статут передбачає, що держави-учасниці повинні повністю співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, щоб підтримувати його мандат.
Візит Путіна до Монголії
Візит російського диктатора до Монголії 3 вересня був першим після видачі судом ордера на його арешт 17 березня 2023 року. Монголія як країна, що підписала Римський статут, мала заарештувати лідера РФ. Однак, за словами джерел Bloomberg, Володимир Путін отримав запевнення перед запланованим візитом в тому, що його не заарештують в Монголії.
Міжнародний кримінальний суд 30 серпня закликав Улан-Батор арештувати Путіна під час його візиту до країни. Раніше з таким запитом зверталося і МЗС України. З цим закликом до керівництва Монголії звернулася і організація з охорони прав людини Human Rights Watch.
У день візиту Володимира Путіна до Монголії, 3 вересня, в Улан-Баторі відбулися протести – мітингувальники розгорнули прапор України. Поліція країни заважала мітингарям тримати українську символіку.
