Про це повідомляє прес-служба Національного агентства із запобігання корупції.
«КСУ не включив до порядку денного питання щодо неетичної поведінки судді Ігоря Сліденка, незважаючи на численні порушення етичних принципів цим суддею, а також його заяву за жовтень 2020 року про звільнення. Відтермінування розгляду цього питання судом підриває авторитет правосуддя та може підкріплювати суспільну думку про те, що судді не несуть відповідальності навіть за дисциплінарні проступки», — зазначили у НАЗК.
Крім того, агентство оприлюднило лист Секретаріату КСУ до заступника голови НАЗК Романа Сухоставця. Згідно з листом, суд не включив до порядку денного питання, яке було зазначене у зверненні НАЗК.
Конституційний суд заяву НАЗК не прокоментував.
27 жовтня Конституційний суд скасував ст. 366−1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, цілодобовому доступу до реєстру декларацій і моніторингу способу життя.
У НАЗК заявили, що судді ухвалили рішення у власних інтересах.
Після скандального рішення КСУ закрили низку резонансних справ, зокрема проти мера Одеси Геннадія Труханова, генпрокурорки Ірини Венедіктової, голови МВС Арсена Авакова, колишнього директора Укроборонпрому Павла Букіна, а також судді Конституційного суду Володимира Мойсика.
У грудні Верховна Рада ухвалила в цілому компромісний законопроєкт про відновлення кримінальної відповідальності. Але, згідно з законом, корупціонерів не будуть саджати до в’язниці. Максимальна санкція статті передбачає покарання до двох років обмеження волі. Незважаючи на заклики активістів і НАЗК ветувати закон, президент Володимир Зеленський підписав його.
15 червня 2021 року Зеленський ветував законопроєкт, що послаблює відповідальність за брехню в деклараціях.
Фото: Фейсбук
