Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного з 7 травня до 3 червня 2026 року та оприлюднені в понеділок, 7 вересня.
За даними дослідження, 31% опитаних відповів, що однозначно щасливі, а ще 40% обрали варіант «скоріше так, ніж ні». Водночас 11% респондентів вагалися між відповіддю «і так, і ні», а 16% назвали себе нещасливими або скоріше нещасливими.
Соціологи КМІС виділяють кілька ключових факторів, які найбільше впливають на відчуття щастя серед громадян:
- Вік: молодші люди вважають себе щасливішими за старших (75% серед осіб до 40 років проти 60% у категорії 70+);
- Рівень добробуту: серед найбільш забезпечених респондентів щасливими почуваються 91%, тоді як серед найбідніших — 48%;
- Стан здоров’я: простежується пряма залежність між хорошим самопочуттям та відчуттям щастя;
- Розуміння сенсу життя: ті, хто бачить сенс у своєму житті, відчувають себе щасливими майже вдвічі частіше (79% проти 41% серед тих, хто сенсу не бачить).
У КМІС зазначають, що зростання рівня щастя не означає полегшення об’єктивних умов життя. На думку соціологів, ідеться про психологічну адаптацію: люди змінюють очікування та критерії оцінки власного життя і знову знаходять можливість відчувати себе щасливими навіть у складних обставинах.
Порівняно з груднем 2025 року показник майже не змінився (тоді щасливими себе вважали 69% опитаних). Водночас він суттєво зріс відносно грудня 2024 року, коли таких було лише 58%. Фактично рівень щастя повернувся до показника грудня 2021 року — періоду напередодні повномасштабного вторгнення Росії, коли щасливими називали себе 71% українців.
Зростання відбулося здебільшого за рахунок зменшення частки тих, хто вагався з відповіддю (з 25% у грудні 2024 року до 11% у травні 2026-го). Частка нещасливих залишилася стабільною — близько 16%.
Опитування проводили методом телефонних інтерв’ю на підконтрольній Україні території. У ньому взяли участь 2007 повнолітніх респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,8%.
