Відповідні дані наведені у звіті Національного банку Польщі.

Дослідження базується на кількох тисячах прямих інтерв’ю, проведених навесні 2025 року, і демонструє реальну картину життя українців у Польщі. Звіт спростовує популярні міфи та російські наративи про залежність від соцвиплат, відокремлені спільноти чи конфлікти з поляками. Дослідження демонструє соціальну й мовну інтеграцію, високий освітній рівень мігрантів та їхню реальну участь у житті країни.

За менш ніж чотири роки через країну пройшло понад 1,9 млн громадян України, близько мільйона проживають там досі. Ця присутність впливає на ринок праці, освіту й місцеві громади та вже стає стабільним соціальним явищем.

За результатами дослідження встановлено, що більшість мігрантів отримують основний дохід із зайнятості: соцвиплати є лише допоміжним джерелом. Найчастіше українці працюють у промисловості, торгівлі, харчовій сфері та адміністрації.

Дослідження також показує значну різницю між рівнем освіти та обійманими посадами: понад 45% українок і понад 35% українців мають вищу освіту, але через складні процедури визнання дипломів змушені працювати нижче своїх компетенцій. Водночас різниця в зарплатах між українцями та поляками поступово скорочується з тривалістю перебування.

Мову більшість опитаних уже опанували на достатньому рівні, а контакти з місцевими сприяють інтеграції: 73% заявили, що мають серед поляків людину, до якої можуть звернутися по допомогу. Відсутність великих міграційних «гетто» дозволяє українцям природно включатися в повсякденне життя: на роботі, у школі, в медичних установах і житлових кварталах.

Разом з тим, звіт вказує на системні труднощі: освіта, медицина і психологічна допомога не завжди відповідають навантаженню, викликаному масштабами міграції. Однак ці проблеми пов’язані не з конфліктами між людьми, а зі стресом на інституції.

Все більше українців розглядають можливість залишитися в Польщі надовго. Причини — робота, освіта дітей, знання мови та небезпека повернення додому. Лише невелика частка планує швидке повернення. Оприлюднені дані свідчать: військова міграція поступово перетворюється на тривалу присутність, що формує нову соціальну реальність Польщі.

Позитивні висновки

1. Активна участь українців у ринку праці (працюють і отримують основний дохід від зайнятості, соцвиплати — лише допоміжний фактор).

2. Високий освітній рівень (більша частина мігрантів має вищу освіту й професійний досвід).

3. Інтеграція в суспільство (більшість добре володіють польською мовою, мають знайомства серед місцевих, не створюють міграційні «гетто»).

4. Нормальні міжлюдські відносини (польсько-українські контакти в реальному житті значно кращі, ніж картинка в соцмережах, також немає масових конфліктів на робочі чи в школах).

5. Зростання професійної стабільності (зарплатна різниця з поляками зменшується з роками перебування).

6. Намір залишатися (частина мігрантів розглядає Польщу як країну для довгострокового проживання).

Негативні висновки

1. Невідповідність кваліфікацій і посад (українці із вищою освітою працюють на нижчих позиціях, частина професій недоступна через обмеження для негромадян ЄС).

2. Інституційні навантаження (освіта і медицина не справляються з великою кількістю нових користувачів, бракує ресурсів, перекладачів, спеціальних програм підтримки).

3. Асиметрія у взаємних оцінках (українці загалом краще оцінюють стосунки з поляками, ніж поляки — з українцями).

4. Тривалий процес професійного визнання (повільна інтеграція на ринку кваліфікованої праці, невизнання дипломів з України).

5. Довгострокові соціальні виклики для Польщі (потрібні реформи у сфері освіти, житлової політики, трудових механізмів).

Нагадаємо, у польському Слупську 17 листопада стався інцидент, який складно назвати просто «шкільною бійкою». Четверо українських учнів зазнали нападу після занять.