Про це повідомляє Rzeczpospolita.
Це рішення має стати відповіддю на американський проєкт Starlink. За російською реакцією на технологію, розроблену SpaceX, стоїть компанія “Бюро 1440”, яка є частиною московського холдингу ICS. Його система призначена для забезпечення доступу до Інтернету в районах, де недоступна наземна мережа зв’язку.
Всього в Росії до 2026 року хочуть мати 292 пристрої власної розробки, а до 2030 року — 383. Заступник губернатора Ненецького автономного округу Антон Лебедєв стверджує, що російський супутниковий інтернет є дешевою і якісною технологією.
Система заснована на супутниках, розміщених на низькій орбіті, тобто на висоті приблизно від 500 до 1000 км над Землею, що збільшує швидкість передачі даних і зменшує затримки в мережі. Тим часом традиційний геостаціонарний зв’язок спирається на супутники, розташовані за тисячі кілометрів від Землі.
Кремль зацікавлений у будівництві так званого космічного інтернету для забезпечення зв’язку на Крайній Півночі, що пов’язано з планами збільшення російської присутності в Арктиці.
Ще на початку 2023 року CNews писав, що ICS Holding має намір запускати супутники на низьку орбіту. Перша місія, “Рассвет-1”, відбулася два роки тому. Проведені тоді тести показали, що можна забезпечити з’єднання на швидкості 48 Мбіт/с із затримкою 42 мс. Такі показники дозволять здійснювати якісні відеодзвінки з декількома людьми одночасно або дивитися онлайн-телебачення в роздільній здатності 4K.
Зараз, окрім розробленої Ілоном Маском системи Starlink, подібні рішення розробляють китайці та компанії в Європі. SpaceX, однак, є найдосконалішою – вона має понад 5000 космічних апаратів на орбіті. Компанія Маска використовує багаторазові ракети для запуску своїх супутників, що знижує витрати. Він виводить на орбіту 20-40 апаратів цього типу одночасно.
Зараз Росія здатна розширювати свою супутникову мережу в 10 разів повільніше. Москву, однак, це не хвилює, оскільки вона не планує забезпечувати зв’язок у всьому світі, лише на своїй території. За оцінками, для цього потрібно понад 100 супутників, хоча оптимальним рішенням було б близько 600.
Варто наголосити, що ICS Holding та його дочірні компанії перебувають під санкціями США з лютого 2022 року. Як і сам засновник компанії Антон Череп’єнов. З 2023 року холдинг дотується з боку Кремля, і його реальні можливості щодо побудови супутників слід вважати значно меншими за заявлені.
Наразі було підтверджено лише шість супутників, які будуть запущені на низьку орбіту – три у 2023 році та три у 2024 році. Тому плани щодо запуску 150-180 супутників можна розглядати як пропаганду, вказує видання. У російському бюджеті на 2025-2026 роки передбачено 9,35 мільярда рублів державної допомоги на проєкти, пов’язані загалом із 66 супутниками.
Нещодавно з’ясувалося, що Росія надавала хуситам супутникові дані для ударів по торгових суднах.
