Про це пише Reuters із посиланням на документи, з яким ознайомилось агентство.
За інформацією видання, заборона G7 болюче вдарить по російському експорту алмазів, оскільки на країни G7 – США, Канаду, Японію, Німеччину, Велику Британію, Італію і Францію — припадає 70% світового попиту на алмази.
Водночас це також позначиться і на пропозиції, оскільки Росія – найбільший у світі виробник алмазної сировини, на частку якого припадає 30% світового попиту.
Основним завданням зустрічі буде юридично обґрунтоване узгодження визначення простежуваності алмазів, щоб мати змогу з’ясувати, звідки походить каміння.
«Частково причина того, що ми зайшли в глухий кут, полягає в тому, що це непряма заборона — на російські алмази, що надходять до G7 з-за меж Росії. Це складнішо. Існує напруженість між тим, щоб зберегти імпульс, зробивши спочатку політичну заяву, або ж спочатку потрібно повністю розв’язати технічні питання», — сказало одне з джерел, знайомих з перебігом дискусії.
Досягнення згоди – складне завдання, оскільки деталі заборони G7 можуть поліпшити або погіршити умови ведення бізнесу для деяких найбільших світових алмазних центрів у Бельгії, Індії чи США, а також їхню частку у світовому ювелірному бізнесі, додає Reuters.
Основні розбіжності між пропозиціями стосуються того, звідки алмази потраплятимуть на ринки G7, як перевірятимуть їхнє походження з Росії, якими будуть наслідки порушення правил.
Індія і Бельгія хочуть, щоб пунктом входу були їхні власні алмазні центри в Мумбаї й Антверпені відповідно, французька група хоче мати кілька пунктів входу, щоб уникнути «вузьких місць», а WDC прагне більш саморегульованої системи.
Бельгія вважає, що на кону її репутація й хоче переконатися, що російське коштовне каміння не потрапить в обіг, а також побоюється, що згодом вона може опинитися в епіцентрі скандалу. Брюссель переконаний: відстеження й технологічні перевірки необроблених алмазів – дуже важливі й найкраще проводити їх у своєму центрі в Антверпені, де вже діють суворі вимоги.
Індія побоюється, що в разі затвердження більш жорсткої моделі на її малих і середніх виробників буде покладено значний тягар.
ЄС і G7 розглядають можливість заборони російських алмазів з 2022 року в межах санкцій проти РФ через її вторгнення в Україну.
Сполучені Штати вже запровадили санкції проти російського державного виробника алмазів «Алроса», але без глобальної заборони це, схоже, мало на неї вплинуло — в першій половині цього року дохід підприємства становив 1,9 млрд дол., а дивіденди – 282 млн дол., пише агентство.
Нагадаємо, у травні країни «Великої сімки» домовилися ввести обмеження на експорт алмазів з Росії. Водночас, ще до офіційних санкцій торгівля російськими алмазами у ЄС вже впала приблизно на 80%.
Фото: відкриті джерела
