Про це повідомляє «The Wall Street Journal».
За даними видання, близько 70% усього нафтового експорту Венесуели наразі здійснюється через так званий тіньовий флот — мережу застарілих суден, що перебувають під санкціями Міністерства фінансів США. Венесуельський економіст Асдрубал Оліверос зазначає, що втрата доступу до цього каналу збуту позбавить режим Ніколаса Мадуро доходів у розмірі близько $8 мільярдів на рік. Більшість цієї нафти відправляється покупцям в Азії, які розраховуються за сировину криптовалютами.
Ситуація в Карибському басейні значно загострилася після того, як минулого тижня американські військові захопили судно «Skipper», що перевозило 1,9 мільйона барелів венесуельської нафти до Куби. Після цього інциденту значна частина танкерів, що перебувають у «чорному списку», розвернулися, аби уникнути зустрічі з флотилією ВМС США. За даними сервісу «TankerTrackers.com», у венесуельських водах зараз перебуває близько 75 танкерів, половина з яких є порушниками санкцій.
Американська адміністрація офіційно називає ці заходи «карантином», а не «блокадою». Така термінологія обрана навмисно:
- Правовий аспект: згідно з міжнародним правом, повна блокада вважається актом війни.
- Вибірковий контроль: легальні танкери (зокрема ті, що працюють за ліцензією компанії Chevron) мають вільний прохід, тоді як підсанкційні судна стають ціллю для перехоплення.
Ніколас Мадуро різко засудив дії Вашингтона, назвавши їх спробою розграбувати природні ресурси країни та повалити його уряд. Натомість Дональд Трамп публічно заявив, що «дні Мадуро пораховані» і він має залишити посаду.
Наразі Венесуела видобуває близько 900 000 барелів нафти на день, що значно менше від пікових показників кінця 90-х років. Використання схем із вимкненими транспондерами та перекачуванням нафти у відкритому морі стає все складнішим через посилену присутність ВМС США. На відміну від Росії чи Ірану, Венесуела не має потужних військових можливостей для протидії такому тиску, що робить її надзвичайно вразливою до нафтового ембарго.
