З вітальним словом виступили генеральний секретар НАТО, голова Військового комітету НАТО та міністри закордонних справ. Вони згадали про війну в Україні та важливість майбутнього членства країни. На сайті НАТО також повідомили, що 4 квітня відбудеться засідання Ради Україна – НАТО.
Історія заснування НАТО
Організацію Північноатлантичного договору заснували в 1949 році Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Велика Британія та США.
У 1952 році до них долучилися Туреччина і Греція, а в 1955 – Німеччина. У 1982 – членом НАТО стала Іспанія. Наступна хвиля розширення припала на 1999 рік, коли до Альянсу вступили Чехія, Угорщина, Польща. У 2004 році членами НАТО стали Болгарія, Румунія, Словаччина, Словенія, Литва, Латвія, Естонія. У 2009 – Албанія і Хорватія. В 2017 – Чорногорія. У 2020 – Північна Македонія. Після початку повномасштабного нападу Росії на Україну членами НАТО стали Фінляндія і Швеція.
“НАТО пропагує демократичні цінності та дає членам можливість консультуватися та співпрацювати з питань, пов’язаних з обороною та безпекою, щоб вирішити проблеми, зміцнити довіру та, у довгостроковій перспективі, запобігти конфліктам”, – декларує Альянс політичну діяльність.
У військових відносинах НАТО прагне до мирного вирішення суперечок. Якщо дипломатичні зусилля зазнають невдачі, блок має військову силу для проведення операцій з врегулювання криз. Вони здійснюються відповідно до положення про колективну оборону установчого договору НАТО – статті 5 Вашингтонського договору або згідно з мандатом Організації Об’єднаних Націй, окремо чи у співпраці з іншими країнами та міжнародними організаціями.
П’ята стаття означає, що напад на одну країну НАТО означає напад на всіх, тож і відповідь на атаку має бути відповідною.
