Про це 25 грудня повідомляє видання Медиазона з посиланням на спільні підрахунки з проєктом Прощай, оружие.
За словами журналістів, у Казахстані суди виносять однакові вироки і найманцям ПВК Вагнера, і тим, хто підписав контракт із Міноборони РФ.
Як вважають місцеві правоохоронці, всі такі громадяни країни, з погляду Кримінального кодексу Казахстану, «здійснювали злочинний умисел» — щодо участі у війні РФ проти України.
Водночас, як зазначає «Медіазона», раніше кількість таких справ у Казахстані обмежувалася десятками на рік, але у квітні й у липні 2025 року2025-го, після публікації українським проєктом Хочу жити списку з 1 200 імен громадян Казахстану, які воюють або воювали проти України на боці Росії, ситуація змінилася в бік збільшення.
Згідно з підрахунками Медіазони і Російської служби ВВС, загалом на війні РФ проти України загинули майже 200 або громадян Казахстану, або уродженців цієї країни.
«Найактивніше в російську армію вербують громадян пострадянських республік: дається взнаки низький мовний бар’єр, значна кількість росіян у сусідніх країнах і значна кількість мігрантів у Росії. Перший час таке вербування відбувалося переважно через ПВК Вагнера та інші парамілітаристські організації, а з осені 2022 року іноземців запросили служити і в офіційній російській армії. Пізніше цей закон кілька разів уточнювали, розширюючи його дію і додаючи в нього все нові привілеї щодо прискореного набуття громадянства РФ», — пише Медіазона.
При цьому, як зазначають журналісти, офіційно влада Казахстану дотримується досить нейтральної позиції з приводу повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну. Президент країни Касим-Жомарт Токаєв, зокрема, публічно закликав до мирних переговорів і заявляв, що готовий стати посередником.
У квітні 2025 року видання Важные истории з посиланням на дані витоку єдиної медичної інформаційно-аналітичної системи (ЄМІАС) повідомляло, що на боці Росії проти Сил оборони України воюють найманці щонайменше з 48 країн. За інформацією видання, лише в Москві з квітня 2023 року до травня 2024 року в армію могли набрати понад 1,5 тисячі іноземців.
