Про це повідомляє КМДА.
За словами директорки Департаменту Тетяни Мостепан, сценарії навчань були максимально наближені до реальних загроз, з якими може зіткнутися прифронтове місто. Медики відпрацьовували евакуацію пацієнтів і персоналу, особливу увагу приділяючи транспортуванню маломобільних груп населення. Також перевірялася готовність захисних споруд та оперативність переходу лікарні до роботи в умовах бомбосховища, що передбачає збереження всіх критичних функцій медзакладу під землею.
Під час тренувань фахівці зосередилися на сортуванні постраждалих (тріажі) та наданні екстреної медичної допомоги в нестандартних умовах, наприклад, при задимленні або руйнуванні частини приміщень. Координація дій медиків із рятувальниками та правоохоронцями дозволила перевірити маршрути пацієнтів та внутрішню логістику. Як зазначила пані Мостепан, регулярність таких навчань допомагає лікарям діяти спокійно та впевнено, уникаючи паніки у критичний момент.
Одним із майданчиків для відпрацювання стала Київська міська клінічна лікарня № 3. Головний лікар закладу Петро Іващенко підкреслив, що під час тренувань використовувався реальний досвід, зокрема моделювання ситуацій грудня 2023 року. Завдяки цьому співробітники змогли відпрацювати алгоритми оповіщення та евакуації, які дозволяють економити дорогоцінні секунди. Пріоритетом було виведення людей у безпечні зони за мінімальний проміжок часу.
Окремий блок навчань пройшов у дитячих лікарнях, зокрема в Київській міській дитячій клінічній лікарні № 2. Там медики моделювали найгірший сценарій — пошкодження будівлі після обстрілу. Директорка закладу Любов Забудська розповіла, що персонал практикував надання допомоги дітям безпосередньо на місці влучання та миттєве сповіщення всіх служб. Важливо було перевірити стійкість медичної інфраструктури та здатність лікарів працювати навіть при частковому руйнуванні відділень.
Департамент охорони здоров’я констатував, що столичні медзаклади мають високий рівень координації з екстреними службами та забезпечені необхідними ресурсами. Тренування виявили як сильні сторони підготовки, так і технічні аспекти, над якими ще триватиме робота. Такі заходи залишатимуться регулярними, аби гарантувати безпеку пацієнтів та персоналу в умовах триваючих воєнних загроз.
