Про це пише The Economist.

Американські аналітики вважають, що Володимир Путін і Володимир Зеленський можуть бути відкритими до переговорів про припинення війни, але не готові зупинити бойові дії.

“На даний момент обидва лідери, ймовірно, все ще бачать ризики тривалої війни меншими, ніж ризики незадовільного врегулювання”, – йдеться у щорічній оцінці загроз 18 американських розвідувальних служб, опублікованій 25 березня.

Це створює труднощі для планів президента Дональда Трампа, який прагне швидкого завершення конфлікту. Хоча його адміністрація заявляє про значні успіхи в переговорах, процес досі затягується, а Росія продовжує висувати нові вимоги.

Переговори щодо припинення вогню демонструють це дуже чітко. 11 березня США та Україна запропонували негайне припинення бойових дій на 30 днів. Через тиждень Росія звузила формат лише до припинення атак на енергетичну інфраструктуру та судноплавство в Чорному морі. 25 березня Білий дім оголосив про угоду щодо “забезпечення безпечної навігації”, однак Москва негайно заявила, що вона не набуде чинності, поки російський державний банк не буде повторно підключений до системи SWIFT. ЄС, у свою чергу, наголосив, що це можливо лише після виходу Росії з України.

Навіть якщо домовленості набудуть чинності, їхній вплив буде обмеженим. Західні санкції вже не перешкоджають експорту російських продуктів харчування та добрив, а Україна самостійно відкрила свій морський коридор, витіснивши російський флот. У найкращому випадку, угода дозволить зменшити страхові ставки для судноплавства та розширити експортні можливості обох сторін.

Українські та європейські посадовці занепокоєні тим, що адміністрація Трампа може піти на поступки Росії без отримання реальних гарантій. Заява Білого дому вже включає обіцянки “допомогти відновити доступ Росії до світового ринку експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів і платіжних систем для таких операцій”.

При цьому Київ фактично позбавлений військової допомоги США на певний період, тоді як Росія отримує пропозиції щодо ослаблення санкцій. У Вашингтоні активно обговорюються можливості визнання анексії частини територій, відмова Україні в членстві в НАТО або певні гарантії безпеки для Росії.

У нещодавньому інтерв’ю Стів Віткофф, спецпредставник Трампа з питань України, наголосив, що його мета – не просто припинення війни, а новий стратегічний пакт із Росією, який включає співпрацю у видобутку нафти та газу, штучному інтелекті та навіть у відносинах з Іраном.

“Хто не хоче бачити такий світ?” – заявив він, розкритикувавши європейські країни за їхню підтримку України, назвавши це “спробами бути як Вінстон Черчилль”.

Також видання називає 10 пріоритетних напрямків роботи Трампа у перші 100 днів його президентства:

– Закінчення війни в Україні.
– Закриття південного кордону США.
– Початок масштабної кампанії з депортації нелегальних мігрантів.
– Введення мит у розмірі 25% на товари з Канади та Мексики.
– Зниження рівня інфляції.
– Збільшення обсягів нафтогазодобування.
– Скасування рішень попередньої адміністрації щодо боротьби зі зміною клімату.
– Заборона особам, які змінили стать, брати участь у спортивних змаганнях.
– Скасування громадянства з права народження.
– Помилування обвинувачених у штурмі Капітолію у 2021 році.

Нагадаємо, 27 березня Макрон після саміту “Коаліції охочих” анонсував відправку “франко-британської команди” до України. Детальний план буде розвроблено очільниками МЗС краін-коаліції протягом трьох тижнів.