Про це повідомляє France 24.

Зазначається, що зрушення Трампа в бік більш примирливого підходу до Кремля викликало тривогу в Європі. Водночас європейські лідери визнають, що загроза російської агресії реальна, особливо зараз.

“Сьогодні російські збройні сили більші та кращі, ніж 24 лютого 2022 року. У росіян є ворожі наміри щодо країн Балтії та східного флангу ЄС“, – розповів журналістам науковий співробітник Інституту політичних наук (IPW) Гейдельберзького університету Олександр Бурилков.

Згідно з дослідженням, проведеним експертом у співавторстві з аналітичним центром Bruegel і Кільським інститутом, для стримування Росії в разі нападу Європі може знадобитися ще 300 000 військовослужбовців на додаток до 1,47 мільйона військових, які вже перебувають на службі.

“Призов до армії повинен зіграти свою роль при будь-якій такій великій кількості нових військ”, – підкреслив Бурилков.

У виданні підкреслили, що європейські країни прагнуть збільшити свої витрати на оборону. Водночас деякі країни, включно з Францією і Великою Британією, зазнають труднощів із набором і утриманням військовослужбовців.

Інженерна школа Ipsos-CESI нещодавно провела опитування серед французів про те, як вони ставляться до відновлення військової служби. З’ясувалося, що 86% жителів країни підтримують цю ідею. Також 53% респондентів відповіли, що не проти відновлення обов’язкової строкової служби.

Згідно з опитуванням YouGov, 58% жителів Німеччини підтримують обов’язкову військову службу. Думки італійців і британців розділилися, а 53% іспанців виступили проти такої ініціативи.

Крім того, дослідження показали, що багато європейців не готові захищати свої країни на полі бою в разі нападу, додали у виданні.

“У ліберальному суспільстві введення військових обмежень стало практично нездійсненним завданням. Поки немає вторгнення на територію, прийняття політичних витрат, пов’язаних із запровадженням санкцій проти тих, хто не підкоряється заклику, здається немислимим”, – заявив Бенедикт Шерон, французький експерт, який вивчає зв’язки між суспільством і збройними силами.

У виданні нагадали, що після Холодної війни багато європейських країн скасували обов’язковий призов до армії. Тільки Греція, Кіпр, Австрія, Швейцарія, Данія, Естонія, Фінляндія, Норвегія і Туреччина ніколи не припиняли його.

Литва повернула призов до армії у 2015 році, через рік після того, як Росія анексувала Крим. Швеція послідувала цьому прикладу 2017 року, а Латвія – 2023 року.

У виданні поділилися, що Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія та Польща не планують робити службу в армії обов’язковою. Це пов’язано з політичними та економічними витратами.

Крім цього, нещодавно Польща оголосила про плани пропонувати військову підготовку для 100 000 цивільних осіб на рік, починаючи з 2027 року. У виданні нагадали, що країна скасувала військову повинність у 2008 році.

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц говорив про те, що він виступає за введення обов’язкового року, протягом якого молоді люди могли б проходити військову або громадську службу. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто виключив можливість запровадження національної служби, але підтримує ідею створення резервних сил, зазначили у виданні.

Міністр міжурядових відносин Великої Британії розповідав журналістам про те, що Лондон не розглядає можливість обов’язкового призову в армію. Проте країна має намір істотно збільшити витрати на оборону.

У виданні резюмували, що багато європейських країн поки що виключають введення обов’язкового призову в армію. Незважаючи на це, уряди вже вводять різні заохочення для тих, хто хоче стати солдатом. Якщо ситуація погіршиться, Європі все ж доведеться розглянути варіант повернення до військової повинності.

Раніше стало відомо, що президент Франції Емманюель Макрон має намір переконати країни ЄС припинити закупівлю американського оборонного обладнання та віддати перевагу французьким і європейським виробникам