Про це розповів в етері КИЇВ24 народний депутат України із фракції “Європейська Солідарність” Микола Княжицький.

Держава повинна вести зовнішню інформаційну політику. Ми повинні все пояснювати. Починаючи з того, що РФ на нас нападає, і продовжуючи тим, що ми не забороняємо українську церкву, а тільки перешкоджаємо російській. Наше зерно не несе нікому загрози, поставляється на інші ринки і є біологічно перевіреним.

Микола Княжицький пояснює, що інформаційна війна може стосуватися і зброї, і церкви, і навіть зерна. Держава повинна вчасно розвінчувати міфи, аби вони не впливали на геополітичні відносини з іншими країнами.

Інформаційна війна може стосуватися і зброї, і церкви, і зерна. Тут роль держави дуже велика. Хтось має займатися зовнішньою інформаційною політикою. Коли я боровся за розблокування польського кордону, мені доводилося писати безліч статей, зустрічатися з польськими журналістами та підприємцями. Українська держава цим не займалася, а проти нас це використовують. 

Паніка в Польщі

Польща має намір внести зміни до Єдиної аграрної політики Євросоюзу, щоб визначити умови майбутнього членства України в ЄС.

Зміни до аграрної політики та “зеленого курсу” Варшава має намір ініціювати в першій половині 2025 року, коли Варшава прийме головування в Європейському Союзі. Про це заявив міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський на зустрічі з фермерами Свєнтокшиського воєводства.

Секерський нагадав, що захисні механізми, запроваджені постановою Європейської Комісії, були активовані ще в червні. Після того, як порогове значення було перевищено імпортом з України щодо вівса, цукру, яєць, а віднедавна і меду, ЄК запустила так званий автоматичний стопор і ввела тарифи на цю продукцію.

Для нас це проблема, тому що Польща експортує приблизно 12−13 млн тонн зерна, і часто ті самі ринки, на які ми експортуємо, у нас відбирають українські або російські експортери.

Чому поляки бунтують

Річ у тім, що вартість української агропродукції в рази дешевша, ніж та, що вирощена на полях країн Євросоюзу. І тут постає питання конкуренції ціни.

По-друге, в країнах ЄС є директива, яка передбачає до 30% збереження незасіяних площ аграрних підприємств під гаслом “Збереження екологічного різноманіття”. Тобто, європейські “зелені” протягнули через Європарламент директиву, яка передбачає, що мають бути вільні луки без засіяних площ. І це також впливає на вартість продукції.

І по-третє, субсидії. Якщо, наприклад, у 2012-2013 роках на аграрні субсидії Євросоюз виділяв до 50% європейського бюджету, то зараз лише 29%.