Про це йдеться у листі від митців.

Митці наголошують, що ця опера, попри мистецьку форму, фактично транслює наративи російської пропаганди про “несправедливе ставлення до російської культури”, “історичну єдність України, Росії та Білорусі” та “велич і щедрість російського народу в минулому”.

Автори листа стверджують, що опера не визнає відповідальність Росії за війну в Україні та інші злочини, ігнорує історичний та політичний контекст, а використання формату “документальної опери” є маніпулятивним.

До слова, серед учасників фестивалю зареєстровані як мінімум двоє росіян, які не приховують свого походження. Це Олександра Кареліна, яка відповідає за відео проєкту, та режисер-постановник дійства — Сергій Морозов. 

“У контексті російських воєнних злочинів в Україні твір співає голосніше, ніж будь-коли, даючи глядачам справді рідкісну можливість зазирнути у стан російської свідомості в крихкий довоєнний період, у який він був задуманий – як писала Financial Times, чути «малочуті та пригнічені, але часто передчутті особисті думки, в яких поєднуються гордість і невпевненість, почуття жертви і безсилля»”, — йдеться в описі до проєкту росіян.

В описі роботи також вказують, що “у контексті російських воєнних злочинів в Україні опера постає як політичний реквієм для замовклої нації – поліфонічна, тривожна та нагальна”.

Це пояснюється тим, що оперу Russia: Today вперше показали в Естонії у 2019 році, тобто після того, як Росія:

  • анексувала АР Крим;
  • окупувала частину Луганської та Донецької областей;
  • збила цивільний авіалайнер малайзійських авіаліній рейсу МН17;
  • а також розгорнула системну кампанію політичних репресій, отруєнь і вбивств опозиційних діячів як на своїй території, так і за її межами.

“Документальне висвітлення не може обмежуватися лише суб’єктивними інтерв’ю на кшталт «Якою була Росія?», «Що є Росія сьогодні?» і «Якою вона стане?», прикриваючись відеорядом з мальовничих пейзажів, облич та елементів побуту. Автори повністю уникають політичного контексту, що суперечить правилам документального жанру”, — наголошують автори листа.

Окрім цього, митці критикують, що у творі Росія зображується як жертва, зокрема через метафоричні образи “сплячого ведмедя”, “доброї матері”, “ображеного хлопчика”, “тухлих помідорів”, “переламаного трупа” тощо.

“Це розчиняє політичну відповідальність у тумані психологізації та алегорій. Росія тут ——не агресор, а травмована істота, яку треба зрозуміти, простити, пожаліти або хоча б пережити. Війна, репресії та імперська політика зникають у цьому символічному пейзажі, де «медведь просто спить на земній кулі», «добрая мать жертвует всем», а «хлопчик вибухає від образи». Через цю драматизацію глядачеві дедалі важче уявити того росіянина, який підписує контракт з армією РФ, запускає ракету в дитячу онкологічну лікарню, житловий будинок чи катує військовополонених; або уявити тих росіян, які мовчки спостерігають це, прикриваючись відстороненою рефлексією про «втрату батьківщини». Це не просто метафора — це інструмент виправдання, що подає насильство як природну реакцію на біль, а не як свідоме рішення політичної машини”, — йдеться у зверненні.

Лист закликає німецьку культурну спільноту не бути байдужою та пам’ятати, що “культура поза політикою” — це хибна ідея, яку активно просуває російська пропаганда для виправдання злочинів.

Нагадаємо, на початку війни відома балерина Ксенія Кареліна перевела до українського фонду Razom for Ukraine близько $50  зі свого американського рахунку. У Росії суд ув’язнив 33-річну Кареліну до 12 років за «держзраду». Її звинувачено у переказі $50 українському фонду Razom for Ukraine зі свого американського рахунку.