Про це заявила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька в коментарі LIGA.net.
Вона зауважила, що необхідно бути обережним у механізмах того, хто і як вирішує мобілізувати таких людей чи ні. Водночас запит військових у цьому є обовʼязковим.
Якщо вони не хочуть мати таку людину в підрозділі, бояться її або не хочуть окремо з нею займатися, ми просто не прийматимемо перше рішення і не подаватимемо на розгляд суду, — сказала Висоцька.
Однак, каже посадовиця, деякі командири «брали б сотнями увʼязнених і засуджених».
Висоцька пояснила, що «злочини теж дуже різні»: від дорожньо-транспортних пригод та злочинів з необережності до умисних вбивств і зґвалтувань.
Цей механізм — вирішувати це через суд, його наразі не існує. І тут ключові — дискусія у парламенті та запит військових. Тоді можна проаналізувати, які категорії змотивовані та дійсно допомогли б війську. Тоді можна брати фідбек від командирів. З 26 тисяч людей ми ще можемо обирати — за різними статтями й параметрами, — заявила вона.
Законопроєкт про мобілізацію розвʼяже це питання.
Вона також зазначила, що завдання держави полягає в тому, щоб забезпечити увʼязненому покарання, яке виправить людину й адаптує до повернення у суспільство.
Законопроєкт про мобілізацію в Україні
Нагадаємо, що ввечері 30 січня, Кабінет Міністрів затвердив та вніс до Верховної Ради оновлений законопроєкт, що стосується мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.
А вже 7 лютого, Верховна Рада України підтримала документ. До другого читання, яке відбудеться до 21 лютого, до документа можна буде внести правки.
Водночас проєкт закону містить низку суперечливих норм. У документі, зокрема, пропонують позбавити права на відстрочку аспірантів, які навчаються на контракті.
Новий законопроєкт також передбачає дозвіл брати до лав ЗСУ засуджених за їхнім бажанням. Однак міністр юстиції України Денис Малюська зазначив, що це не має бути добровільно, адже захист країни — обов’язок, а не право.
