Про це повідомили в академії.

За допомогою сучасних методів дослідники виявили, що причиною уражень фресок є плісняві гриби, які існують винятково за зниженої вологості повітря.

“Ученим вдалося встановити, що, утворюючи органічні кислоти, ці гриби здатні руйнувати мінеральну основу фресок, розчиняти її основний мінерал – кальцит – та інші її складники”,  кажуть науковці.

(а) Сучасний вигляд собору Св. Софії; (b–e) псування темних плям; (d) поширення темних плям на ділянках фресок (fr) та реставраційної штукатурки (rp), показані стрілкою; (e) детальний вид правого нижнього кута (b).
Фото: International Biodeterioration and Biodegradation

(а) Сучасний вигляд собору Св. Софії;  (b–e) псування темних плям; (d) поширення темних плям на ділянках фресок (fr) та реставраційної штукатурки (rp), показані стрілкою; (e) детальний вид правого нижнього кута (b).

Зокрема, у плямах знайшли численні кристали вторинного біомінералу – малату кальцію. Це доволі рідкісне явище, яке може слугувати специфічним мінеральним маркером активності пліснявих грибів у місцях пошкоджень.

“Дослідження тривають. На основі отриманих даних науковці планують розробити ефективні способи боротьби з мікробним пошкодженням унікальних фресок Софійського собору та консервації національної пам’ятки”,  говориять у НАН.

У дослідженні українських та британських вчених йдеться про те, що діяльність мікробів може мати великі соціальні та економічні наслідки і навіть безповоротну втрату культурної спадщини.

Фото: Відкриті джерела