Про це розповів в етері КИЇВ24 військовий експерт, фахівець у галузі радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов на позивний “Флеш”.
Ситуація тут така, що ми можемо розділити всіх українських виробників РЕБів на дві категорії.
Перша категорія – це великі виробники, які створюють РЕБи, в першу чергу для протидії російським БпЛА та КАБам.
Ці виробники були до початку повномасштабного вторгнення, тобто вони не знаходяться в тіні. Наприклад, Proximus LLC – яскравий приклад. Компанія виготовляє комплекс “Буковель”.
Друга категорія — це виробники комплексів малого РЕБу, “Флеш” називає їх системи “окопним РЕБ”.
Тобто це РЕБ, який потрібен для захисту окопних підрозділів, техніки тощо. РЕБ робить купол, наче парасольку, навколо танка, техніки або бліндажа десь на 70-100 метрів, не дозволяючи FPV-дрону влучити туди.
Однак, за словами військового експерта, цей РЕБ не може закрити одразу всі частоти.
Посилювачі, які працюють в усіх діапазонах, антени, які працюють в усіх діапазонах — технічно це неможливо. І плюс ми ніколи заздалегідь не знаємо, на яких частотах до нас летить FPV. Тобто це теж складно спрогнозувати. І оця війна РЕБів і FPV, вона продовжується нескінченно.
Збільшення власного виробництва
Нагадаємо, 9 жовтня видання Financial Times писало про те, що Україна здатна виробляти озброєння на суму $20 млрд на рік, що дозволить масштабувати виробництво зброї для власної армії.
У виданні зазначають, що після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Україна заборонила експорт товарів військового призначення, оскільки прагне забезпечити свою армію всім необхідним.
Однак тепер Україна розглядає можливість зняття заборони на експорт вітчизняного озброєння. Оскільки українському уряду бракує грошей для закупівлі всіх необхідних типів озброєння, зокрема дронів, та інвестицій у подальші дослідження і розробки.
